З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ МУЗЕЇВ
Міжнародний день музеїв з’явився у календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) було прийняте рішення про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах світу.
Музеї є частиною культурного ландшафту і природного середовища, центрами життя громад, і їх просто неможливо уявити без всіх цих зв’язків. Завдяки технологіям, аудиторія музею сьогодні є значно ширшою за ту, яка переступає поріг музею, а відвідувачами чи користувачами музейних послуг є й ті, хто на відстані користується оцифрованими колекціями, мультимедійними додатками і ділиться своїми враженнями у соціальних мережах.
«Однак, не всі ці зв’язки пов’язані з новітніми технологіями. Оскільки музеї прагнуть зберегти свою релевантність у суспільстві, вони посилюють свою увагу до громади, якій належать. Як результат, останнім часом ми стали свідками реалізації багатьох спільних проектів, реалізованих музеями з національними меншинами, окремими етнографічними групами, іншими, і не тільки культурними, інституціями. Відтак, щоб укріпити контакти з усіма ними, музеї повинні шукати нові способи інтерпретації та презентації своїх колекцій.
Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.
Музеї є частиною культурного ландшафту і природного середовища, центрами життя громад, і їх просто неможливо уявити без всіх цих зв’язків. Завдяки технологіям, аудиторія музею сьогодні є значно ширшою за ту, яка переступає поріг музею, а відвідувачами чи користувачами музейних послуг є й ті, хто на відстані користується оцифрованими колекціями, мультимедійними додатками і ділиться своїми враженнями у соціальних мережах.
«Однак, не всі ці зв’язки пов’язані з новітніми технологіями. Оскільки музеї прагнуть зберегти свою релевантність у суспільстві, вони посилюють свою увагу до громади, якій належать. Як результат, останнім часом ми стали свідками реалізації багатьох спільних проектів, реалізованих музеями з національними меншинами, окремими етнографічними групами, іншими, і не тільки культурними, інституціями. Відтак, щоб укріпити контакти з усіма ними, музеї повинні шукати нові способи інтерпретації та презентації своїх колекцій.
Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.
