Округ №59: За кого голосуватиме прифронтова імперія екс-генпрокурора Васильєва

Мар'їнка з 90-х років була вотчиною донецьких братів Васильєвих

Depo.ua розпочинає проект "Вибори-2019. Повне оголення". В рамках проекту ми створимо електоральну карту округів. Як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції – про все це в повній версії електоральної карти округів з 1 вересня.

Округ №52

Центр – місто Мар'їнка

Опис меж: Вугледар, Новогродівка, Селидове, Великоновосілківський, Мар'їнський райони

Орієнтовна кількість виборців – 166 314

Місцезнаходження ОВК – смт Велика Новосілка

Маленьке місто Мар'їнка на Донеччині, як і Вугледар з Селидовим, знаходяться між окупаційними силами та українськими військами. Тут вже чотири роки працює КПВВ "Мар'їнка", який постійно наражається на обстріли. В цих містах завжди багато мешканців окупованої Донеччини, які їдуть сюди по пенсію та дешеві українські продукти. А до 2014 року мар'їнський округ був імперією екс-генпрокурора Геннадія Васильєва та його брата Олександра.

Парламентські вибори у багатомандатному виборчому окрузі (межі округу № 59)

1998 рік

КПУ - 35.84% (43,3 тис. голосів)

Блок "Трудова Україна" - 16.40% (19,8 тис. голосів)

Народна партія - 8.02% (9,7 тис. голосів)

2002 рік

Блок "За Єдину Україну!" - 36.44% (49,3 тис. голосів)

КПУ - 31.91% (43,2 тис. голосів)

СДПУ (о) - 4.34% (5,8 тис. голосів)

2006 рік

Партія регіонів – 75.64% (122,6 тис. голосів)

Блок "Народна опозиція" – 6,35% (10, 3 тис. голосів)

КПУ - 3.31% (5,3 тис. голосів)

2007 рік

Партія регіонів – 74.61% (113,4 тис. голосів)

КПУ - 7,13% (10,8 тис. голосів)

БЮТ - 4.89% (7,4 тис. голосів)

2012 рік

Партія регіонів - 65.21% (70,3 тис. голосів)

КПУ - 19.10% (20,6 тис. голосів)

"Батьківщина" - 6.10% (6,5 тис. голосів)

2014 рік

Опозиційний блок - 25.13% (8,4 тис. голосів)

БПП - 20.38% (6,8 тис. голосів)

КПУ - 11,39% (3,8 тис. голосів)

Довідка: Згідно з даними ЦВК, під час парламентської кампанії 2014 року в межі цього округу входили міста Вугледар, Новогродівка, Селидове, Великоновосілківський, Мар'їнський райони Донецької області.

Що ж стосується парламентських перегонів попередніх років, то у 1998-2002 роках це був округ №61, у 2006-2007 роках - №53.

На президентських виборах 1999 року мар'їнський округ був під номером 57, у 2004 році - №61, 2010 і в 2014 - №60.

Парламентські вибори (межі округу №59)

1998 рік

Геннадій Васильєв (самовисування) - 54,83%

Олександр Кожушко (КПУ) - 29,54%

2002 рік

Геннадій Васильєв (самовисування) - 45,92%

Віктор Могилєвський (КПУ) - 13,70%

2006 рік

Партія регіонів – 75.64%

Блок "Народна опозиція" – 6,35%

2007 рік

Партія регіонів – 74.61%

КПУ – 7,13%

2012 рік

Олександр Васильєв (Партія регіонів) - 64.16%

Алла Борковець (КПУ) - 18,97%

2014 рік

Сергій Сажко (самовисування) – 30,49%

Валентин Манько (самовисування) – 20, 97%

На парламентських виборах у 1998 році на мар'їнському окрузі переміг нардеп і, одночасно, прокурор Донецької області Геннадій Васильєв. Йому програв нардеп-комуніст Олександр Кожушко. Вперше Васильєв обрався нардепом у 1994 році, протягом сидіння у Раді ще й керував прокуратурою Донеччини, доки не змінилася Конституція. Його пов'язували з двома ОПГ - Аліка Грека і Геннадія Узбека. Також прокурор мав свій хлібобулочний бізнес, а його підлеглі активно "трусили" підприємців - збираючи, наприклад, на будівництво храму. Доречі, храм за ініціативою Васильєва звели на території ринку у Калинінському районі Донецька.

У наступні роки - у 2002 і 2007, 2012 він також обирався нардепом: у 2002 році - знову від мар'їнського округу. А в 2007-му і 2012-му - за списками Партії регіонів.

У парламенті ІІІ скликання поміняв три депутатські фракції (НДП, "Трудова Україна" і "Незалежні"), під час IV скликання був у "прокучмівській" фракції "Єдина Україна", згодом дослужився до першого віце-спікера Ради.

18 листопада 2003 року тодішній президент Леонід Кучма призначив Васильєва на посаду Генпрокурора України замість звільненого Святослава Піскуна. На посаді Генпрокурора Васильєва називали ледь не батьком "рейдерської машини" та захисником "донецьких" кланів. Найближче оточення Васильєва, яке було з ним відпочатку кар'єри, тепер доволі відоме. Це Віктор Нусенкіс, брати-прокурори Кузьміни: Ренат, Рафаель і Костянтин, Віктор Пшонка. Проте головував у Генпрокуратурі Васильєв не довго. 9 грудня 2004 року Печерський суд Києва задовольнив скаргу Піскуна і визнав призначення Васильєва Генпрокурором незаконним. Його прокурорська кар'єра на цьому завершилася, але справи Васильєва у Генпрокуратурі продовжили його люди: Пшонка і брати Кузьміни.

Сам Васильєв налагодив бізнес. У ЗМІ писали про те, що він, через офшорні фірми, є співвласником вугільно-металургійних підприємств Нусенкіса. Також його бізнес-партнером називали Леоніда Байсарова. За даними журналу "Фокус", у 2008 році фінансовий стан Васильєва сягав 575 мільйонів доларів. А журнал "Кореспондент" стверджував, що розмір контрольованих Васильєвим активів сягає 1,66 мільярда доларів. Зокрема, його називали одним із власників найбільшого в країні вугільного концерну "Енерго".

28 квітня 2010 року Васильєв був призначений заступником голови адміністрації президента Віктора Януковича. Але вже 2 лютого 2011-го звільнений за власним бажанням.

А в 2012 році Васильєв знову обрався у Раду, але не від округу, а за списками Партії регіонів. На мар'їнському окрузі він передав естафету своєму старшому брату Олександру, який у 2012 році став нардепом.

Олександр за часів головування брата у прокуратурі Донеччини очолював контрольно ревізійне управління Донецької обласі, а потім податкову. Вперше потрапив у раду в 2004 році, коли переміг на мар'їнському окрузі на проміжних виборах. Також обирався у 2006 і в 2007 за списками Партії регіонів. У Раді Васильєв-старший особливо "не відсвічував", здебільшого його політична і бізнес-діяльність була пов'язана з братом, який у той час вже встиг розсваритися з партнером Нусенкінсом. Брати Васильєви через суди намагалися відстояти свої активи у спільному з Нусенкінсом бізнесі на Росії і в Україні.

У 2014 році ніхто з них навіть не пробував балотуватися на окрузі №59. Перемогу і мандат отримав екс-мер Курахового Сергій Сажко, якого звинувачували в участі у проросійських мітингах. Сажко після обрання увійшов у фракцію "Опозиційного блоку".

Загалом вибори у 2014 році на 59-му окрузі відбувалися складно. Поперше, відкрилися не усі дільниці, особливо це стосується Мар'їнки. Потім на окрузі найдовше відбувався підрахунок бюлетенів. Коли після підрахунку 75% голосів стало ясно, що перемагає Сажко, члени комісії, лояльні до його конкурента Манька, а також озброєні бійці батальйонів, які його підтримували, почали блокувати роботу комісії.

Невстановлення результатів виборів в цьому окрузі ставило під загрозу своєчасне оголошення результатів виборів у всій країні. Остаточне рішення у справі про результати виборів в 59-му одномандатному виборчому окрузі виніс Вищий адміністративний суд України, посприявши визнанню Сажка переможцем.

На президентських виборах 1999 року мар'їнський округ був під номером 57, у 2004 році - №61, 2010 і в 2014 - №60.

Президентські вибори (межі округу №59)

1999 рік. 2 тур

Леонід Кучма - 73 835 голосів

Петро Симоненко - 68 194 голосів

2004 рік. 3 тур

Віктор Янукович - 93.21%

Віктор Ющенко - 4,10%

2010 рік. 2 тур

Віктор Янукович – 88.74%

Юлія Тимошенко – 8,16%

2014 рік

Петро Порошенко - 44.16%

Сергій Тігіпко – 16,20%