Що не вивеземо, перегонимо?
У вересні експорт української агропродукції склав 3,6 млн. тонн, проте для збереження сільського господарства, як ключової галузі економіки, потрібно експортувати близько 6 млн. тонн на місяць. Про це сказав міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі, повідомляється на офіційному сайті Мінагро. «Забезпечити […]
Сообщение Що не вивеземо, перегонимо? появились сначала на Бізнес-портал Одеської області.
У вересні експорт української агропродукції склав 3,6 млн. тонн, проте для збереження сільського господарства, як ключової галузі економіки, потрібно експортувати близько 6 млн. тонн на місяць.
Про це сказав міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі, повідомляється на офіційному сайті Мінагро.
«Забезпечити такий обсяг транспортування можна лише відновивши повноцінну роботу глибоководних портів Великої Одеси. Ми бачимо тенденцію до збільшення кількості кораблів які виходять з наших портів. Сподіваємося вона збережеться», – підкреслив він.
Зокрема, за словами міністра, за час роботи тимчасового морського коридору, який був відкритий у серпні, Україна експортувала переважно в Європу і Африку майже 700 тисяч тонн зерна.
Найбільша кількість агропродукції експортується з Дунайських портів через Румунію. Так, у вересні через дунайські порти експортували майже 2,3 млн. тонн агропродукції. У серпні цей показник був дещо вищий — 2,4 млн. тонн. А загалом весь експорт аграрної продукції у вересні склав 3,6 млн. тонн.
Нагадаємо, що після виходу Росії із «зернової угоди», яка діяла за підтримки ООН та Туреччини, Україна розробляла нові шляхи для експорту своєї агропродукції.
В серпні ВМС ЗСУ повідомили про відкриття тимчасового маршруту, яким можуть скористатися цивільні судна, зокрема ті, які перебувають в портах Великої Одеси.
В середині серпня із Одеського порту вийшло перше судно-контейнеровоз Joseph Schulte (прапор Гонконг), який перебував в Україні з 23 лютого 2022 року, а після нього вийшли ще чотири судна, які вимушено перебували в українських портах.
У вересні тимчасовим коридором до акваторії портів Великої Одеси зайшли два перших цивільних судна під завантаження.
21 вересня, стало відомо, що до Туреччини прибуло перше судно з українським зерном, яке йшло «гуманітарним коридором».
На початку жовтня в Мінагро повідомили, що за вересень Україна експортувала тимчасовим маршрутом через чорноморські порти 50 тис. тонн агропродукції.
Як показують дані відстеження суден, зібрані агентством Bloomberg, з моменту вступу нового морського коридору в силу Україна повертає собі певний контроль над торгівлею зі своїх чорноморських портів.
Українські фермери зараз збирають урожай, а врожай (навіть під час війни) виявився більшим, ніж очікувалося, що робить цей час життєво важливим для експорту. Соломчук заявив, що протягом декількох тижнів країна зіткнеться з проблемою зберігання зерна, якщо поставки не відновляться.
Згідно з розрахунками Bloomberg з використанням даних Marine Traffic, 32 судна, що заходили в порти України протягом місяця з 16 вересня, мали загальну вантажопідйомність близько 1,4 мільйона тонн. Це було б аналогічно обсягу, відправленому коридором, підтримуваним ООН та Туреччиною, у перший місяць його роботи, але це все одно лише третина обсягів, що пройшли цим маршрутом, коли він працював найбільш ефективно.
Кораблі тепер намагаються наближатися до узбережжя країн-членів НАТО, Болгарії та Румунії, щоб знизити ризики. Як показують дані відстеження суден, деякі судна, що використовують новий маршрут, відключили сигнали визначення місця розташування в міру прибуття в порти Чорного моря.
Як показали дані, щонайменше дев’ять суден, що заходили в чорноморські порти України, були суднами типу Panamax, одними з найбільших суден, що перевозять зерно по всьому світу, що показує, що деякі судновласники готові ризикнути, відправивши в Україну більші і цінні судна, незважаючи на потенційну небезпеку.
Окрім сільськогосподарських культур, кораблі також перевозили такі товари, як залізо. Початковий коридор ООН дозволяв перевозити лише зерно, продукти харчування та добрива.
Проте, хоча кількість суден зростає, властиві їм ризики залишаються незмінними.
«Це все одно небезпечно і дуже ризиковано», — сказав генеральний директор «Украгроконсалту» Сергій Феофілов. «Цей новий альтернативний коридор збільшить експорт України, але наскільки він буде важливий, подивимося».
Щодо зерна, то в Одесі фахівці пропонують збіжжя, яке Україна не встигає чи не може експортувати, переробити на спирт.
«У нас є збіжжя, яке ми (Україна – УНІАН) маємо продати у сировинному вигляді на сировинних ринках та заробити на цьому якісь гроші», — розповів під час брифінгу у пресцентрі «Україна-Одеса» ректор Одеського інституту морегосподарства і підприємства Олександр Яценко.
Водночас за його словами, якщо нема такої можливості, то обрати інший шлях – перероблення збіжжя в іншу сировину. Яценко розповів, що, наприклад, у Бразилії 45% автомобільного палива — це етанол, спирт рослинного походження. Та у Бразилії всі вантажівки та легкові автомобілі налаштовані на використання такої суміші пального, тому, що в Бразилії багато «чого росте», що можна переробити на спирт.
«З нашого збіжжя теж можна робити спирт та таким чином зменшити навантаження на імпорт паливо-мастильних матеріалів саме для України», — наголосив Яценко.
Він нагадав, що зараз більшість великих профільних заводів, які виробляють паливо-мастильні матеріали, не працюють через ушкодження, завдані російськими окупантами.
«Наші спиртові заводи працюють переважно на вітчизняній сировині – буряках та збіжжі. На буряках цукроварня працює 3-5 місяці на рік, а весь інший час ця підприємства могли б переробляти тогорічний урожай збіжжя…», — впевнений фахівець.
Він підкреслює, що наразі в Україну завозиться пальне з Європи, що потребує великих витрат, які можна зменшити переробленням на спирт «зайвого» зерна.
«Це зменшить навантаження та негативні наслідки від того, що ми не можемо повною мірою експортувати збіжжя», — вважає ректор.
Зерновий конфлікт — головне
Російська блокада України в Чорному морі змусила ЄС скасував усі тарифи та квоти на транзит українського збіжжя до Європи. Однак, українське зерно «губилося» та осідало на ринках держав-сусідів, через що навесні 2023 року Єврокомісія ввела заборону на імпорт української кукурудзи, пшениці, насіння ріпаку та соняшнику до Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщини та Словаччини.
15 вересня термін дії цієї заборони сплив, але деякі країни досі тримають свої кордони закритими для українського зерна, а саме Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія. Румунія теж спочатку закрила свої кордони, але потім повідомила про намір змінити рішення.
18 вересня Україна подала позов до Світової організації торгівлі проти країн, які блокують українське зерно.
Неоднозначні дії сусідів та неможливість в повній мірі використовати морські та річкові шляхи призвело до того, що в портах України накопичился зерно, яке немає куди подіти.
Сподіваємось, що це – тимчасово.
Ірина Королькова
Сообщение Що не вивеземо, перегонимо? появились сначала на Бізнес-портал Одеської області.
