Кредит з розумом. Як взяти позику та не потрапити у фінансовий зашморг
Кредитний ринок в Україні оживає, й експерти прогнозують зниження процентних ставок. Як скористатися позикою, щоб вона не перетворилася на боргову пастку, читайте в матеріалі УНІАН. Отримати кредит в Україні легко, віддавати – не завжди. Кредитне питання завжди стояло гостро, адже для деяких людей та бізнесів — це зручний інструмент для ведення своєї справи чи здійснення […]
Сообщение Кредит з розумом. Як взяти позику та не потрапити у фінансовий зашморг появились сначала на Бізнес-портал Одеської області.
Кредитний ринок в Україні оживає, й експерти прогнозують зниження процентних ставок. Як скористатися позикою, щоб вона не перетворилася на боргову пастку, читайте в матеріалі УНІАН.
Отримати кредит в Україні легко, віддавати – не завжди. Кредитне питання завжди стояло гостро, адже для деяких людей та бізнесів — це зручний інструмент для ведення своєї справи чи здійснення необхідних покупок. Втім, для декого позики перетворюються на справжній борговий зашморг через важке матеріальне становище або фінансову неграмотність.
Попри те, що в Україні майже два роки продовжується жорстока війна, економіка в державі працює, люди та підприємства беруть позики, а банки розвивають кредитні програми. І це нормально, головне – розрахувати свої сили віддавати кредит та витрачати банківські кошти з розумом.
Киянка Аліна поділилася з УНІАН досвідом використання банківських кредитних карток. Дівчина каже, що користується ними час від часу вже понад 10 років, і жодного разу проблем не виникало.
«Я завжди тверезо оцінюю свої можливості і не беру в кредит захмарні кошти, які потім буду важко і довго віддавати. Зазвичай я користуюся розстрочками від банків: вони дають можливість одразу придбати необхідний товар – телефон, побутову техніку – і платити щомісячно невеликими частинами, причому відсотків зверху платити не треба», — ділиться Аліна.
А ось у іншої співрозмовниці УНІАН Олени був негативний досвід з банківським кредитом. Причому проблем з погашенням не виникало – жінка сумлінно сплачувала щомісячні внески і видихнула з полегшенням, коли внесла останній і закрила кредит. Принаймні, вона так думала.
«Через пару років, коли я вже забула за той кредит, збиралися родиною купувати квартиру у розстрочку від забудовника. Яке було моє здивування, коли мені сказали, що у мене є непогашена заборгованість і проблеми з кредитною історією. Виявилося, що після останнього платежу в кінці місяця знялися останні відсотки – якась мізерна сума. І оскільки я про них не знала, нові відсотки і пеня наростали, наче сніжний ком, та переросли з якоїсь сотні гривень у кілька тисяч та зіпсували кредитну історію», — бідкається Олена.
Помилкою було те, що в даному випадку жінка не закрила картку – слід було звернутися в банк, де співробітники повідомили б їй про непогашений залишок, і після внесення цих невеликих коштів — видали довідку про закриття рахунку, яка була б гарантією спокою.
УНІАН поспілкувався з банкірами та з’ясував, яка ситуація зі споживчим кредитуванням в Україні зараз, і чи варто чекати на здешевлення кредитів у подальшому.
Як українці беруть кредити
Як розповіла УНІАН директорка з маркетингу «Юнекс Банку» Аліна Компанець, споживче кредитування відчутно пожвавилося з квітня цього року. За її словами, навіть статистика Національного банку відобразила динамічне зростання портфелю кредитів фізичних осіб, хоча вона фіксує саме показник заборгованості по усім кредитам, а не видачу нових позик.
«Особливо динамічним виявився жовтень, коли портфель споживчого кредитування зріс на 4,3 мільярди гривень. Загалом цей показник навряд чи можна назвати видатним, та все ж минулого року портфель лише скорочувався», — сказала Компанець.
Вона пояснює, що здебільшого приріст формувався за рахунок споживчих кредитів терміном до одного року. Сюди слід віднести й кредитні картки, й різноманітні програми розстрочки, й готівкові кредити. Тільки у жовтні портфель таких позик зріс на 3,1 млрд грн. Ще близько мільярда гривень приросту портфелю відбулося завдяки іпотечному кредитуванню.
«Ми відчуваємо зростання попиту на кредити й за кількістю заявок від клієнтів. Але мушу визнати, що від початку війни загальна картина щодо платоспроможності позичальників погіршилася. Кредитна історія багатьох українців за цей час постраждала, зросла закредитованість. Обидва чинники є дуже важливими при оцінці платоспроможності та ухвалення рішення про видачу кредиту. Скажімо, позичальник, чиї поточні платежі за кредитами перевищують 60-70 відсотків від скупного місячного доходу, скоріш за все, не зможе отримати новий кредит у банку», — сказала банкір.
Директор департаменту роздрібного бізнесу «Глобус Банку» Дмитро Замотаєв розповів, що найбільш поширеними споживчими кредитами є позики на придбання товарів та користування кредитними банківськими картками. За його даними, у 2023 році нові карткові кредити (коли користувач може використовувати кредитний ліміт на картці на будь-які потреби) зросли до 24%, а строкові кредити (коли банк видає позичальнику кошти на визначену ціль та на конкретний термін) — до 33,5% від рівня вересня 2021 року. Крім того, впродовж року середні суми карткових кредитів зросли на 16%, а строкових кредитів – на 25%.
Експерт зауважив, що понад 80 відсотків усіх кредитів на придбання товарів видається на суму від 10 тисяч до 50 тисяч гривень у розтермінування від 3 до 12 місяців. Водночас, у 90 відсотках випадків розмір позики користувачів кредитними картками варіюється від 5 до 20 тисяч гривень.
В структурі кредитів на придбання товарів понад 70% складає придбання побутової техніки (від хатнього начиння до гаджетів), 20% — придбання меблів, і близько 10% — це інші товари (передусім, професійне приладдя для сантехнічних, електротехнічних, сільськогосподарських та інших робіт).
Кредитні варіанти
Можливостей взяти кредит для українців – безліч. Кредитні картки і готівкові виплати, великі позики терміном на кілька років та маленький борг у пару тисяч «до зарплати», через банки або мікрофінансові організації – на кожному кроці можна знайти різні варіанти. Та обирати потрібно прискіпливо, вивчаючи усі умови та нюанси кредитного договору, аби не опинитися згодом у борговій ямі.
Найпоширеніші кредитні продукти зараз – це кредитні картки, готівкові позики та розстрочка. Виходячи зі своїх цілей, кожен може обрати оптимальний продукт для себе.
Кредитні картки є у дуже багатьох громадян. Нерідко банки видають їх разом з дебетовими картками, аби спокусити клієнта скористатися позиковими коштами, навіть якщо він не збирався спочатку це робити.
На такій картці є певна сума кредитного ліміту. У разі користування цими коштами спочатку, в більшості банків, діє пільговий період – якщо повернути усю взяту в кредит суму протягом певної кількості днів чи до визначеної дати, відсотки за користування лімітом не стягуються. В іншому випадку починають щомісячно нараховуватися проценти на суму заборгованості, і визначається щомісячний платіж – мінімальна сума, яку необхідно вносити кожен місяць для погашення кредиту. Річна процентна ставка за такими кредитами варіюється від банку до банку – в середньому 30-40%.
При несвоєчасному внесенні такого платежу банк може нарахувати штрафи та пені. Однак протягом війни та впродовж тридцяти днів після її завершення клієнт не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом – простими словами, штрафи та пені не будуть нараховуватися. Що, в свою чергу, не скасовує нарахування відсотків за кредитом.
За наявності кредитної картки випливає інший популярний вид позики – розстрочка. Її приємна особливість – відсутність процентів за користування розстрочкою чи невисока відсоткова ставка. З таким інструментом можна оформити покупку, розбивши її вартість на кілька рівних платежів, які списуватимуться з картки щомісяця. З мінусів – розстрочка діє у визначених магазинах-партнерах банку, наприклад, у великих мережах побутової техніки. Проте багато інтернет-магазинів також запроваджують у себе розстрочки, тому практично завжди можливо придбати товар із відтермінуванням його повної оплати.
Мікрокредитна пастка
Кредит готівкою – поширений, та не завжди безпечний варіант отримання позикових коштів. Готівкову позику можна отримати у банку, процентна ставка при цьому буде вищою, аніж у разі користування кредитним лімітом на картці.
Але нерідко українці звертаються за кредитами готівкою до мікрофінансових організацій (МФО) – ці небанківські фінансові установи надають відносно невеликі суми (до 15-20 тисяч гривень) на короткий термін, зазвичай до 30 днів (проте є і більші строки). Такий мікрокредит видається швидко, з мінімальним пакетом документів і без ретельної перевірки кредитної історії. Проте головна небезпека тут – височезні процентні ставки.
У Нацбанку попереджають, що фактична вартість мікропозики може відрізнятися від очікуваної.
В теорії, на сайті фінансових установ має бути зазначена загальна вартість кредиту з усіма комісіями і платежами, реальна річна процентна ставка, строки та суми, умови дострокового повернення, штрафні санкції у разі порушення умов кредитування. Втім, реальність доводить протилежне.
«Трапляються випадки, коли вартість кредиту може відрізнятися від очікуваної або рекламованої, бо фінансова установа вказує у своїх інформаційних матеріалах лише привабливу для споживача процентну ставку, наприклад, 1-2% за день користування кредитом», — зазначають в НБУ.
Такі мікрокредити для деяких людей стають справжньою бідою – якщо людина, не розбираючись у нюансах, бере швидкий кредит і не може швидко його погасити, то невеликий першопочатковий розмір позики з велетенськими відсотками перетворюється на непідйомну суму.
Наприклад, так виглядає розрахунок кредиту у 20 тисяч гривень на сайті однієї з МФО. Лише за 5 місяців необхідно заплатити удвічі більше за суму початкового кредиту, та ще й комісію у 3000 гривень. А реальна річна процентна ставка у майже 6500% не залишає шансів розрахуватися за кредитом середньостатистичному українцю. І це ще не межа – реальні річні ставки окредимих небавківських установ можуть сягати й 15 000 та навіть 133 000 відсотків! Такі суми важко навіть уявити.
До того ж, такі організації прямо вказують, що видають позики громадянам з поганою кредитною історією, яким відмовлять банки з прийнятними умовами. Отже, до таких МФО зазвичай звертаються клієнти від безвиході, які навряд чи рахуватимуть кінцевий платіж із захмарними процентами.
За даними Опендатабот, кількість виданих українцям мікрокредитів щоквартально зростає. В середньому в 2023 році українці беруть 650 тисяч мікропозик на місяць. Так, за перше півріччя було видано 3,9 мільйонів мікрокредитів на загальну суму 18,4 мільярди грн. Для порівняння: за весь 2022 рік українці взяли мікропозик на 23,9 млрд грн.
Хороша новина – Верховна Рада у листопаді ухвалила закон про обмеження ставок за мікрокредитами. Законопроектом передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1% на день. Крім цього, документ має на меті заборонити кредитодавцю вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у кредитному договорі.
Директорка з маркетингу «Юнекс Банку» Аліна Компанець зазначила, що ухвалений закон може спричинити певний вплив на кредитний ринок, але не через безпосередньо ставку – на банківський ринок (на відміну від МФО) обмеження не вплине, адже тут просто немає настільки високих ставок, – а через заплановане запровадження вимог до оцінки платоспроможності.
«Поки невідомо, якими саме будуть ці вимоги, та очевидно, що насамперед вони стосуватимуться МФО. В теорії, через вирівнювання вимог, це може спонукати частину клієнтів небанківських установ спробувати перейти до банків. Але поки немає чітких норм, говорити про це зарано», — зауважила експертка.
Навряд чи громадяни перестануть брати спокусливі мікрокредити, проте нова норма хоч трохи захистить їх від подальшого потрапляння у замкнене боргове коло.
Перспективи здешевлення кредитів
Для поціновувачів кредитних коштів є й інші позитивні новини.
Директор департаменту роздрібного бізнесу «Глобус Банку» Дмитро Замотаєв вважає, що зниження облікової ставки НБУ до 16% та її подальше можливе скорочення спонукатиме комерційні банки до перегляду умов надання споживчих кредитів на придбання товарів.
За його прогнозом, до кінця грудня зниження ставок за споживчими кредитами матиме ситуативний характер та переважно стосуватиметься окремих партнерських програм фінансових установ з ритейлерами в рамках передноворічних розпродажів. Зменшення ставок за такими програмами складе в середньому 4-5%.
Замотаєв вважає, що, залежно від економічних та воєнних умов, у грудні може бути сформована нова тенденція на подальші 2-3 місяці: разом із розвитком сегмента споживчого кредитування зростатиме кількість виданих кредитів.
«Більш суттєвий та масовий перегляд ставок за споживчими кредитами варто очікувати вже в новому фінансовому році, коли банки активніше виходитимуть на ринок з власними кредитними програмами. Можна сказати, що очікується новий довготривалий тренд: зниження відсотків за споживчими кредитами з посиленням конкуренції між банками за споживача», — підкреслив банкір.
За його словами, протягом 2023 року, порівняно з 2022 роком, кількість споживчих кредитів збільшилася майже на 50%. А у 2024 році кількість виданих кредитів порівняно з 2023 роком може зрости щонайменше у 1,5-2 рази та сягне довоєнних обсягів.
Щодо кредитних карток, то, на думку банкіра, до кінця року та на початку 2024 суттєвих змін очікувати не варто. Банки у переважній більшості працюватимуть із постійними клієнтами, яким підвищуватимуть ліміти та покращуватимуть умови кредитування, аби стати для них «банком першого вибору». Водночас кредитування нових клієнтів здійснюватиметься максимально обережно через високі супутні ризики.
Що стосується попиту на кредити з боку населення, то, за словами директорки з маркетингу «Юнекс Банку» Аліни Компанець, він поступово зростає, як, зокрема, й споживчий попит загалом.
«Але він дуже гнучко реагує на безпекові ризики, тому прогнозувати стабільне зростання попиту навіть на короткостроковому проміжку, на жаль, неможливо. Очікувані обстріли української інфраструктури, наприклад, можуть дуже суттєво вплинути на ринок кредитування. І не в кращий бік», — зазначила вона.
Поради позичальникам
Дмитро Замотаєв також надав кілька порад позичальникам, аби уникнути зайвих витрат та «боргових лещат».
За його словами, при потребі в отриманні кредиту, перш за все, слід звертатися до банків, в яких діють партнерські програми, та які можуть запропонувати кілька варіантів погашення кредиту (це може суттєво пом’якшити фінансові умови за кредитом).
Також експерт радить чітко планувати власні фінансові можливості для своєчасного погашення кредиту (найбільш вигідним для позичальника буде той кредит, який потребуватиме першого внеску в розмірі від 10% до 30% від вартості запланованої покупки). Слід поцікавитися про наявність прихованих комісій чи платежів, які можуть стати додатковим і непотрібним навантаженням на позичальника.
Для отримання кредиту рекомендується обирати ту банківську установу, яка пропонує широкий вибір кредитних програм разом з простими та зрозумілими умовами та швидким ухваленням рішення про його отримання.
І, нарешті, Замотаєв радить поцікавитися, чи готовий банк, в разі виникнення непоборних (форс-мажорних) обставин, запропонувати додаткове відтермінування, перекредитувати позичальника та на яких умовах.
Кредити інколи можуть стати корисним інструментом чи виходом зі складної ситуації. Небагато хто може собі дозволити значні покупки з оплатою одразу всієї суми, і тут розстрочка може стати в пригоді. Проте, ухвалюючи рішення про кредит, завжди треба ретельно зважувати всі «за» та «проти», оцінювати свої сили – чи буде можливість вносити мінімальний платіж у випадку хвороби чи втрати роботи.
А також – не забувати читати договір, особливо все, що написане дрібним шрифтом. Таким чином, ви убезпечите себе від неприємних сюрпризів і непролазних боргів.
Сообщение Кредит з розумом. Як взяти позику та не потрапити у фінансовий зашморг появились сначала на Бізнес-портал Одеської області.
