Округ №171: Чому Кернес відмовиться від мажоритарного Хомутинніка

Харківський міський голова Геннадій Кернес стане обличчям нової для себе політичної сили

Центр – місто Харків, Немишлянський район.

Опис меж – включає Немишлянський район, частину Слобідського (виборчі дільниці №631354 - 631372) і частину Індустріального (виборчі дільниці №631533 - 631536) районів Харкова.

Місцезнаходження ОВК - приміщення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (61091 м. Харків, просп. Петра Григоренка, 17).

Кількість виборчих дільниць – 83.

Орієнтовна кількість виборців – близько 154,9 тисяч.

На місцевості на ОВК №171 приходяться старі робітничі райони Харкова. Саме в цій частині міста розташовані промислові гіганти "Турбоатом", Харківський електромеханічний завод, завод "Південкабель", "Хладопром", Харківський автогенний завод, Харківський тракторний завод та багато інших. При цьому частина з промислових підприємств зараз зупинені та мають борги перед своїми робітниками. Частина округу припадає на найбільш криміногенний район Харкова – ХТЗ. Більш-менш престижним вважається лише район станції метро "Палац спорту", так звані Нові Будинки.

Округ конденсує в собі найбільші соціальні та побутові проблеми харківського сьогодення. Справжнім лихом є те, що виборці ОВК №171 здебільшого не використовують критичний підхід, оцінюючи кандидатів під час виборчих перегонів, та піддаються "комунально-побутовій" агітації, про що й свідчать результати усіх без виключення виборів.

Ситуацію на окрузі можна схарактеризувати давнім українським прислів'ям "Чому бідні? Бо дурні. Чому дурні? Бо бідні". Перепрошуємо за, можливо, надмірну грубість, яка, втім, аж ніяк не виходить за рамки "норм" ХТЗ, району з доволі низькою соціальною відповідальністю.

Довідка: Згідно довідки ЦВК, в межі 171-го округу під час парламентської кампанії 2014 року входила частина Слобідського (раніше Комінтернівського) (виборчі дільниці № 631354 – 631372), частина Індустріального (колишнього Орджонікідзевського) (виборчі дільниці № 631533 – 631536) районів міста Харкова. В той же час, під час парламентських виборів ці райони Харкова входили до 172 округу, 2006 та 2007 років – в межі 175-го.

Вибори 1998 року . Головою ОВК обрано Ніну Чорножукову, заступником голови – Євгена Зіневича, секретарем – Антоніну Гаркавець. Явка склала 58,11%, проголосувало 93,7 тисяч виборців.

На окрузі по мажоритарці балотувалися 23 кандидати, у тому числі сумнозвісна нині комуністка Алла Александровська (не в академічних же центрах балотуватися комуністам!), котру обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність і незалежність України; герой України, багаторічний директор "Турбоатома" нині покійний Анатолій Бугаєць, одіозний харківський суддя Василь Кухар, голова агрофірми, пізніше – голова Харківської облради та один із найбільших неофіційних землевласників регіону Василь Салигін.

Перемогу здобув самовисуванець Салигін, який набрав мізерну підтримку - 16,19% або 15 тисяч голосів. Тоді він на 1,14% (1064 голоси) випередив комуністку Александровську.

На багатомандатному виборчому окрузі перемогу передбачувано здобула когорта "лівих" партій: Комуністична партія України – 27,45%, Прогресивна соціалістична партія України – 15,13%, Партія зелених України – 6,98%, Соціал-демократична партія України (об'єднана) – 4,53%, Народно-демократична партія – 4,46%. За списками тоді від Харківської області до Верховної Ради потрапили комуністи Алла Александровська, Павло Тищенко (зараз продовжує агітувати в Харкові за "рускій мір" та пожвавлення зв'язків із "братським народом" Росії), Леонід Стрижко, Броніслав Райковський, член Партії зелених України – Віталій Шило, член НДП – Анатолій Волок, член ПСПУ – Володимир Стоженко.

Де, як не на робітничому окрузі, під червоними прапорами сучасним марскистам-леніністам прориватися до парламенту молодою ринково держави. До речі, саме Александровська тривалий час очолювала бюджетний комітет Верховної Ради України, сидячи чи не найбільших грошових потоках.

Багатомандатний виборчий округ

1998 рік

Комуністична партія України – 27,45%

Прогресивна соціалістична партія України – 15,13%

Партія зелених України – 6,98%

Соціал-демократична партія України (об'єднана) – 4,53%

Народно-демократична партія – 4,46%

2002 рік

Комуністична партія України – 28,1%

Соціал-демократична партія (об'єднана) – 10,97%

Блок Наталії Вітренко – 8,16%

блок "Команда озимого покоління" - 8,06%

блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 6,57%

блок "За єдину Україну" - 6%

2006 рік

Партія регіонів – 52,43%

Блок Юлії Тимошенко – 13,84%

блок "Наша Україна" - 5,77%

блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" - 5,21%

2007 рік

Партія регіонів – 47,61%

Блок Юлії Тимошенко – 17,76%

Комуністична партія України – 8,49%

блок "Наша Україна – Народна самооборона" - 7,26%

2012 рік

Партія регіонів – 36,22%

КПУ – 20,3%

ВО "Батьківщина" - 17,18%

партія "УДАР" Віталія Кличка – 14,79%

ВО "Свобода" - 4,72%

2014 рік

Партія "Опозиційний блок" - 35,31%

Блок Петра Порошенка - 13,68%

Партія "Самопоміч" - 9,6%

Партія "Народний фронт" - 8,55%

Комуністична партія України – 8,3%

Партія "Сильна Україна" - 5,04%

Радикальна партія Олега Ляшка – 4,06%

Вибори 2002 року . Головою комісії обрана Ніна Чорножукова (партія "Яблуко"), заступником голови – Олексій Дрозд ("Українська партія "Єдність"), секретарем – Антоніна Гаркавець (Український народний рух). Явка склала 46,38%, проголосували 76,3 тисячі виборців.

По одномандатному виборчому округу балотувався 21 кандидат, із яких до дня виборів знялися троє – самовисуванці одіозний суддя Василь Кухар, донеччанин, член Партії слов'янської єдності України Ігор Карпенко та безробітний Леонід Гармаш. Серед найбільш помітних кандидатів по мажоритарні були землевласник Василь Салигін і Микола Черьомухін – сьогодні відомий як поліцейський високопосадовець, який у Харкові позначився низкою скандалів із кримінальним відтінком (перейшов на посаду в Києві після одного з конфліктів із представниками поліцейської роти "Східний корпус").

Вдруге поспіль перемогу здобув Салигін, який набрав 27,81% (25 тисяч голосів виборців). Друге місце із величезним відривом посів комуніст Заступник директора Інституту проблем машинобудування імені Подгорного Національної академії наук України Олег Іваненко – 8,33% (7,5 тисяч голосів).

По багатомандатному округу перемогу здобули: Комуністична партія України – 28,1%, Соціал-демократична партія (об'єднана) – 10,97%, Блок Наталії Вітренко – 8,16%, блок "Команда озимого покоління" - 8,06%, блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 6,57%, блок "За єдину Україну" - 6%.

Від Харківської області до парламенту тоді обралися від "Нашої України" брат Ярославського Олексій Ярославський, бізнес-партнер Ярославського по "Укрсиббанку" Ернест Галієв, а також брат президента Віктора Ющенка Петро Ющенко, нафтовик Василь Бартків, комуністка Алла Александровська, регіонал, висунутий блоком "За єдину Україну", тодішній віце-прем'єр-міністр Володимир Семиноженко, член СДПУ (о), тодішній заступник голови Харківської ОДА Володимир Шепетін.

Вибори 2006 року . Округ змінив нумерацію на №175. Головою комісії обраний представник партії "Єдина Україна" Віктор Блудов, заступником голови – представник блоку "Патріоти України" Світлана Смаглюк, секретарем – "регіоналка" Інна Гутніченко. Явка склала 52,04%.

На окрузі перемогу отримала Партія регіонів – 52,43% (115,2 тисячі голосів), Блок Юлії Тимошенко – 13,84% (30,4 тисячі голосів), блок "Наша Україна" - 5,77% (12,7 тисяч голосів), блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" - 5,21% (11,5 тисяч голосів). "Регіонали" під брендом "червоних директорів" і "міцних господарників" відібрали в КПУ електорат. Однак уже наступної виборчої кампанії комуністи зробили камбек.

До Ради тоді обралися тільки одна харківська комуністка Алла Александровська, соціаліст Анатолій Бугаєць, однак "регіоналів" від області пішли в Раду аж п'ятеро (Юлія Ковальова, Дмитро Святаш, Дмитро Шенцев, Валерій Петросов, Сергій Гусаров). Крім того, значне представництво Харківщина отримала в особах членів БЮТ (Сергій Потімков, Олександр Фельдман, Валерій Камчатний, Олексій Логвиненко). Компанію харківцям у парламенті склав один нашоукраїнець Віктор Лещенко.

Позачергові вибори 2007 року . Округ мав номер №175. Головою комісії призначений соціаліст Віталій Солонецький, заступником голови – комуніст Валерій Аргунов, секретарем – "нашоукраїнець" Борис Ляшко. Явка на окрузі склала 52,78%.

Перемогу на окрузі отримала Партія регіонів – 47,61% (94,8 тисяч голосів), Блок Юлії Тимошенко – 17,76% (35,4 тисячі голосів), Комуністична партія України – 8,49% (16,9 тисяч голосів), блок "Наша Україна – Народна самооборона" - 7,26% (14,5 тисяч голосів).

Від Харкова тоді обралася комуністка Алла Александровська, регіонали Інна Богословська, Юлія Ковальова, Дмитро Святаш, Сергій Гусаров, члени БЮТ Олег Гейман, Олексій Логвиненко, Віталій Данілов, Валерій Камчатний, Олександр Фельдман.

Одномандатний виборчий округ

1998 рік

Василь Салигін - 16,19% (15 тисяч голосів)

2002 рік

Василь Салигін - 27,81% (25 тисяч голосів)

2012 рік

Ірина Горіна - 46,31% (32,6 тисяч голосів)

2014 рік

Віталій Хомутиннік - 30,34% (19,6 тисяч голосів)

Вибори 2012 року . Округу повертається №171. Головою ОВК №171 призначається член Української народної партії Людмила Шевченко, заступником голови – "регіонал" Валерій Харлан, секретарем – представниця партії "Братство" Світлана Борисова. Явка на окрузі склала 49,01% (75,4 тисячі виборців).

По одномандатному виборчому округу балотувалися 13 кандидатів, однак до дня виборів один із них знявся. Перемогу здобула підтримана мером Геннадієм Кернесом висуванка Партії регіонів Ірина Горіна – 46,31% (32,6 тисяч голосів виборців). Друге місце здобв "ударівець" Валерій Малюга (23,83% або 16,8 тисяч голосів виборців).

По багатомандатному виборчому округу перемоги вибороли Партія регіонів – 36,22% (26,8 тисяч голосів виборців), КПУ – 20,3% (15 тисяч голосів), ВО "Батьківщина" - 17,18% (12,7 тисяч голосів), партія "УДАР" Віталія Кличка – 14,79% (майже 11 тисяч голосів), ВО "Свобода" - 4,72% (3,5 тисячі голосів). На Харківщині тоді були обрані "регіонали" Інна Богословська, Василь Поляков, "бютівці" Віталій Данілов, Віталій Немілостівий і комуніст Олег Буховець.

Цікаво, що у 2012 році проросійські партії взагалі не мали підтримки. Наприклад, партія "Руський блок" набрала 0,41% або 306 голосів, партія "Народно-трудовий союз України" - 0,11% або 82 голоси тощо.

Позачергові парламентські вибори 2014 року . Головою комісії призначений представник ВО "Свобода" Ахмедов Джавад Гаджі огли (привід начебто праворадикальним ідеологам партії!!!), заступником голови – "регіонал" Валерій Харлан, секретарем – представниця партії "УДАР" Тетяна Гаєва. Явка – 45,05% (69,9 тисяч виборців).

По одномандатному виборчому округу балотувалися 14 кандидатів, у тому числі викинутий з облради Василь Салигін, екс-регіонал, "смотрящий" за митницями Віталій Хомутиннік, депутат Харківської міськради, член ГО "Харківський антикорупційний центр" Ігор Черняк. Перемогу із доволі скромним результатом, незважаючи на необмежений фінансовий ресурс і купу "джинси", одержав Хомутиннік – 30,34% (19,6 тисяч голосів виборців). Друге місце посіла представниця "Народного фронту" Інна Чуйко (23,27% або 15,1 тисяча виборців).

На багатомандатному виборчому окрузі беззаперечну перемогу здобула партія "Опозиційний блок" - 35,31% (24,3 тисячі голосів). Блок Петра Порошенка набрав 13,68% (9,4 тисячі голосів), "Самопоміч" - 9,6% (6,6 тисяч голосів), партія "Народний фронт" - 8,55% (5,9 тисяч голосів), Комуністична партія України – 8,3% (5,7 тисяч голосів), партія "Сильна Україна" - 5,04% (3,5 тисяч голосів), Радикальна партія Олега Ляшка – 4,06% (2,8 тисяч голосів). На Харківщині тоді до Ради були обрані від "Народного фронту" Антон Геращенко, Ігор Котвіцький, Ірина Єфремова, від БПП – Сергій Тригубенко, Михайло Кобцев, від "Самопомочі" - Ярослав Маркевич, Роман Семенуха, від Опозиційного блоку – Михайло Добкін, від Радикальної партії – Альона Кошелєва.

Вибори президента 2010 року . Округ отримав номер №173. Головою комісії обрана представниця Юлії Тимошенко Мирослава Бежко, секретарем – представниця Віктора Януковича Світлана Бисова. Явка – 65,01% (116,2 тисячі виборців). Не підтримали жодного кандидата – 2,46% виборців.

За Януковича на окрузі проголосували 44,64% (51,9 тисяч виборців), за Сергія Тігіпка – 23,77% (27,6 тисяч виборців), за Тимошенко – 10,88% (12,6 тисяч виборців), за Арсенія Яценюка – 6,1% (7,1 тисяча виборців), за Петра Симоненка – 4,67% (5,4 тисячі виборців).

Вибори президента 2014 року . Головою ОВК №173 призначена креатура екс-головного податківця Олександра Клименка Людмила Шевченко, заступником голови – висуванець Михайла Добкіна Валерій Харлан, секретарем – представник Петра Порошенка Павло Іванін. Явка – 46,84%, бюлетені отримали 85 тисяч виборців.

Перемогу на окрузі здобув Порошенко – 36,62% (31 тисяча голосів). Добкін набрав 26,7% (22,6 тисяч голосів), Сергій Тігіпко – 8,46% (7,2 тисячі голосів), Юлія Тимошенко – 7,42% (6,3 тисячі голосів), Анатолій Гриценко – 4,73% (4 тисячі голосів).

Президентські вибори

2010 рік

Віктор Янукович - 44,64% (51,9 тисяч виборців)

Сергій Тігіпко – 23,77% (27,6 тисяч виборців)

2014 рік

Петро Порошенко - 36,62% (31 тисяча голосів)

Михайло Добкін - 26,7% (22,6 тисяч голосів)

Отже, судячи з результатів восьми виборчих кампаній, на робітничому окрузі №171 завжди міцні позиції мали партії "лівого" спрямування. Водночас, прямі проросійські політичні сили ніколи не підтримувалися харків'янами й мали результат у межах статистичної похибки чи результату сукупного помилкового голосування.

Цей харківський округ також відзначився тим, що пропускав до Ради депутатів, які набирали навіть менше 20 тисяч голосів, що для 150-тисячного району є навіть дивно. Найімовірніше, на окрузі продовжуватиме просувати себе екс-регіонал Хомутиннік, який уже відзначився цьогорічною "джинсою" у місцевих ЗМІ з вимогою відновити повалений бюст Георгію Жукову. "Відродженця" Хомутинніка раніше підтримував мер Кернес, однак, судячи з останнього інтерв'ю градоначальник переключився на партію "За життя" Рабіновича-Мураєва. Тож не виключено, що тут з'явиться "нове обличчя" проторене профілем Кернеса.