Чому і за що ми платимо 4 гривні у маршрутці?
Попри туманні пояснення перевізників, що покращення сервісу в маршрутках неможливе без підняття ціни проїзду, після того, як квиток став коштувати 4 гривні замість 3-х, лучани не помітили жодної різниці в обслуговуванні.
Місцеві жителі пишуть петиції, звертаються на гарячу лінію, та міська влада чомусь вирішила не втручатись у процес. Можливо, тому, що мало хто з луцьких депутатів користується громадським транспортом.
Серед головних нарікань:
ігнорування зупинок і людей, що на них стоять;
недоїзд у кінцеві точки маршруту;
недотримання графіків;
антисанітарія;
невидача квитків;
небезпечний рух, перегони, відкривання дверей на ходу;
відсутність кондиціонерів;
відсутність аптечок;
хамство водіїв.
Список на цьому не закінчується... Чотири гривні виявились непосильними для бюджету сімей з старшокласниками. Петиція з проханням надати право пільгового проїзду для них також фігурувала серед звернень до Луцькради. Досі чекаємо обіцяної перевірки пасажиропотоку (попередня показала, що перевізники на 30% занижують свої доходи) і прийняття відповідних рішень. Але, видно, хтось комусь добре «підмазав»; не чути й волонтерів, які ініціювали цей процес.
Багато хто вирішив віддати перевагу тролейбусам, однак і тут не все так просто. Знову ж, незрозумілий графік і ранній кінцевий маршрут, особливо в літній сезон.
Питань у простих пасажирів виникає дуже багато, але, мабуть, доведеться чекати легітимної влади, щоб ми почали їздити по-європейськи.