В ОДА пояснили, чому на Волині дорожчає хліб

У луцьких магазинах хліб дорожчає майже щотижня, вартість буханки відразу зростає на 25–50 копійок. З такими темпами у середині березня справді купуватимемо головний продукт по 10 гривень. До того ж ідеться про так званий соціальний хліб, який купують більшість сімей. Елітна випічка (з додаванням житнього борошна, різних злаків і насіння, на особливих заквасках тощо), як і здобні булки та пироги з начинкою, вже давно перетнула 10-гривневу цінову межу. Виробники хлібної продукції пояснюють – більш як удвічі зросли виробничі витрати, подорожчало борошно для випікання хліба, і паливо, потрібне для його транспортування. Тож підняття цін – єдиний вихід, інакше доведеться скорочувати виробництво, звільняти людей, працювати у збиток. – Однією з вагомих причин здорожчання хліба є те, що Аграрний фонд не здійснює поставок борошна згідно з заявленими обсягами, – пояснює Людмила Петриканин, заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА. – Область подала заявку на 1 298 тонн борошна на місяць для випікання соціально значимих сортів хліба. Ціни були затверджені у вересні минулого року: 3 765 гривень за тонну борошна вищого ґатунку, 3 519 – першого сорту, 3 090 – другого ґатунку. З початку 2015 року постачання через невідомі причини припинено. Питання щодо борошна з Аграрного фонду стоїть не лише на Волині, а в усіх областях. Голова облдержадміністрації надіслав телеграму у міністерство з проханням прискорити виділення борошна для потреб хлібопеків, чекаємо результату. Наразі в області навіть нема регіонального представника цієї структури, він є тільки в Рівному. Впливати на ситуацію ми не можемо. Великі виробники хліба вимушені купувати борошно у приватних структур, що є на ринку. Його, зрозуміло, відпускають не за пільговими цінами. Фермери, які вирощують зернові, кажуть, що в нинішніх умовах простіше й вигідніше продати ціле зерно, ніж витрачати гроші на переробку. Торік в області зібрали понад 1 мільйон тонн зерна, для внутрішніх потреб навіть забагато. Тоді чому не вистачає борошна? У луцьких магазинах борошна місцевих виробників не знайти, зате є завізне аж із Первомайська Миколаївської області. Роздрібні ціни на борошно – від 7,5 гривні за кілограм нефасованого до 9 гривень і більше в упаковці. Чиновники пояснюють, що проблеми виникли і через КХП №2. Влітку на підприємстві був проведений аудит, перевіряльники виявили величезні борги перед працівниками і Держрезервом. Комбінат вчасно не закупив зерно з нового врожаю, тож переробляти фактично нічого. – Зараз на КХП-2 є зерно з Держрезерву, та щоб його змолоти, треба дозвіл цього відомства, – каже Людмила Петриканин. – Новий директор працює у Києві, намагається домовитися із міністрами і керівництвом Держрезерву. В області це питання теж не вирішується. Хлібопеки закуповують борошно хто де може і самі формують ціну на продукцію. Знаю, що у Горохівському районі є підприємець Тарас Щерблюк, який вирощує зернові, сою і випікає хліб. Своїм хлібом по 3–4 гривні за буханець забезпечує місцеві школи. Інспекція з контролю за цінами ліквідована, департамент АПР не має контролюючих функцій і не може впливати на подорожчання продуктів. – Паніка може призвести до збільшення цін на продукти, які не мають дорожчати, – зауважує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – У нестабільних ситуаціях люди прагнуть закуповувати найбільш потрібні харчі: борошно, крупи, цукор, консерви. Це штучний ажіотаж, після першої хвилі паніки ціни мають піти на спад. Втім, у такі прогнози не надто віриться. Ми не раз переконувались – якщо ціни підскочили, то вже не зменшуються. Собівартість зерна нового врожаю зросте в рази, тож сподіватися на подешевшання хліба марно. – Скоро почнеться посівна кампанія. Порівняно з минулим роком усі виробничі витрати на гектар посіву зросли на 60% у зв’язку з подорожчанням палива, засобів захисту рослин, посівного матеріалу, – додає Людмила Петриканин. – Програм підтримки аграріїв із державного бюджету нема. Єдине, що обіцяв міністр, – це ресурс на погашення відсотків за кредитами комерційних банків. Фермери братимуть позики, скорочувати площі посівів поки не планують.