На Волині проблеми з працевлаштуванням переселенців
На черговому засіданні координаційного комітету сприяння зайнятості населення обговорили результати надання послуг обласною службою зайнятості переміщеним особам зі Сходу та АР Крим, працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів області, стандарти професійно-технічної освіти. Як повідомила директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук, станом на 1 березня по допомогу в пошуках роботи звернулося 556 переселених осіб, із них 144 — працевлаштовані. 23 — пройшли профнавчання та підвищення кваліфікації, п’ятеро — оволодівали професією на виробництві. Двоє кримчан і один луганчанин наважилися відкрити власну справу на Волині після отримання виплати допомоги по безробіттю одноразово. — У базі даних обласної служби зайнятості 64 пропозиції для тимчасової зайнятості вимушено переселених громадян, — розповіла Раїса Євгенівна. — Така форма праці особливо прийнятна для тих, хто планує незабаром повернутись у рідні домівки. Зголосилися взяти участь у тимчасових і громадських роботах 10 осіб. За словами Раїси Євгенівни, наразі є шість пропозицій роботи з наданням житла. Працівники служби зайнятості здійснюють інформаційну підтримку внутрішньо переміщених осіб, щотижня беруть участь у роботі Волинського регіонального штабу з питань соціального забезпечення вимушених переселенців (систематично оновлюється інформація про актуальні вакансії, в тому числі з наданням житла). Започатковано проведення робочих зустрічей із волонтерськими організаціями. Розроблена медіа-програма з інформування населення про послуги для внутрішньо переміщених. Служба зайнятості дослідила й основні причини, через які не звернулися по їхні послуги 923 переселенці, що становить 73% від загальної кількості. Догляд за дитиною, інвалідом або престарілими здійснюють 196 вимушено переселених осіб; працевлаштовані самостійно, самозайняті або перебувають у відпустці за основним місцем роботи 160 осіб; отримують пенсію по інвалідності, пільгову або іншу 99 осіб; не бажають отримувати послуги служби зайнятості 42 особи; уже виїхали за межі регіону 45 осіб; навчаються у вищих та професійно-технічних закладах 22 особи, а от із 50 особами відсутній зв’язок. Голова комітету Володимир Цибульський подякував Раїсі Євгенівні за кропітку роботу в цьому напрямку. Після виступу начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Валентини Загреви, котра повідомила, що найшвидше знаходять роботу випускники, які здобули освіту в галузях громадського харчування, автомобільного транспорту, а найскладніше отримати перше місце для праці спеціалістам гірничодобувної галузі, Раїса Кучмук внесла пропозицію, яка буде вигідною як для роботодавця, так і для працівника. За її словами, станом на 1 березня 40 волинських роботодавців перевозять 8,5 тис. працівників, що стає додатковим стимулом для працевлаштування і допомагає вирішити проблему зайнятості сільського населення. Однак цього замало. — У 80% роботодавець пропонує мінімальну заробітну плату, — пояснює Раїса Євгенівна, — і для багатьох це не вигідно. Адже більша половина заробленого, навіть якщо людина доїжджає з Луцького району до обласного центру, йде на дорогу. Що робить у такому випадку Європа — доплачує роботодавцю з Фонду на випадок безробіття компенсацію за витрати на доїзд працівника. Тобто якщо ти погоджуєшся на мінімальну зарплату, то якийсь період, наприклад півроку, ми, служба зайнятості, компенсуємо доїзд до місця праці. Де взяти на це гроші? В Європі, до прикладу, заклади праці не обслуговують незастрахованих осіб. І якщо ми хочемо боротися з тіньовою зайнятістю, то потрібно припинити фінансово обслуговувати людей, які не мають страхового стажу. Тільки на таких у Волинській області Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрачає 15 млн грн. Якби їх спрямувати на компенсацію доїзду, ми б дали підтримку громаді, оскільки люди працевлаштовувались, а це податки. Ліквідували б явище нелегальної праці, бо офіційне працевлаштування стало б вигідним. А то приходить до нас у 40 років людина з порожньою трудовою книжкою й отримує мінімальну допомогу в 544 грн, але ж вона десь працювала, скажімо, за кордоном. Таку пропозицію члени координаційного комітету вирішили сформулювати як законодавчу. Виконавчий директор Волинського об’єднання організацій роботодавців Анастасій Сохацький представив позицію працедавців, що передбачає необхідність доповнення, навіть корегування, зазначеного переліку професійних стандартів відповідно до потреб ринку.
