Обвалу цін на продукти не очікується
Пройшло три тижні відтоді, як на «чорному ринку» курс долара стрибнув до 40 гривень, валюта зникла з обмінників, а сіль, цукор, борошно, олія, крупи - з полиць супермаркетів. Нагадування і попередження споживачам, що продовольства в країні достатньо, а паніка лише шкодить, не подіяли, - пише Урядовий кур’єр.Цінове цунамі, спричинене ситуацією на валютному ринку, ще більше посилили спекулянти та торговельні мережі. Як зізнавались у приватній розмові виробники цукру, у пік ажіотажу супермаркети відмовлялись закуповувати солодкий пісок по 11-12 гривень за кілограм, тоді як їхні полиці були порожніми, чого не скажеш про склади.Корекція інтервенціямиПорожні полиці, паніка і ажіотаж зробили свою чорну справу. Ціни стали невловимими. І хоч ажіотаж зі стабілізацією курсу гривні поступово спав, ціни продовжили рости. Так, з лютого по березень у супермаркетах крупи подорожчали на 2-10 гривень за кілограм, борошно - на 5-10 гривень, цукор - на 6-8 гривень за кг, картопля - 1-2 гривні, цибуля - 3-6 гривень, морква, буряк - 2-3 гривні. Чи дорожчатиме продовольство далі? Чого чекати споживачам восени? Хто і що може «втихомирити» ціни, «УК» запитав у експертів.За оцінками заступника міністра аграрної політики та продовольства Володимира Лапи, хвиля надмірного підвищення споживчих цін на продовольчому ринку, спровокована незрозумілою ситуацією на валютному ринку, спала. Наразі намітились позитивні тенденції корекції цін на цукор, борошно, у тому числі за рахунок державних інтервенцій. Ними Аграрний фонд підстраховує області, які не встигли закупити зерно за прийнятними цінами.«Якщо у лютому максимальні оптові ціни реалізації цукру були 15-16 гривень за кілограм, то зараз впали до 12-13 гривень, і в супермаркетах він почав з’являтись по 14 гривень. Аналогічна ситуація з борошном, яким поступово насичується ринок, - продовжив експерт. - Якщо ще 7-10 днів назад борошно продавали по 7,5-8 тисяч гривень за тонну, то зараз бачимо пропозиції по 6,5 гривні за кілограм. Стабілізації цін до об’єктивно прорахованих (6-6,2 гривні за кілограм) слід очікувати за два - три тижні, коли зерно, закуплене Аграрним фондом, буде перероблене у борошно, переконаний він. Якщо ж ціна на борошно та інші групи соціально значимих товарів у розрізі областей не стабілізується, Мінагрополітики буде змушене звертатись до Антимонопольного комітету (АМКУ), попередив Володимир Лапа.Підтвердив тенденцію зниження оптових цін на борошно та цукор і гендиректор компанії «ПроАгро» Микола Верницький. «Тонна борошна у пік подорожчання коштувала 11 тисяч гривень, зараз - на 3-4 тисячі гривень дешевше», - резюмував він, зауваживши, що не бачить спекулятивної складової у підвищенні цін на хліб через подорожчання основних складових його виробництва.Хто зловживав — відповідатимеАнтимонопольний комітет уже розпочав низку розслідувань і надав численні рекомендації щодо формування цін виробникам і продавцям хліба та хлібобулочних виробів, борошна, круп і молока у низці регіонів, зайнявся розслідуванням картельних змов деяких торговельних мереж, які тягнуть на десятки мільярдів гривень. Зокрема, 78 суб’єктам господарювання рекомендовано утриматися від необгрунтованого підвищення цін на хліб у Дніпропетровській, Чернігівській, Вінницькій, Львівській, Івано-Франківській, Сумській, Закарпатській та Київській областях. Розпочав розслідування проти ПАТ «Київхліб» та ПАТ «Теремно Хліб» у зв’язку зі зловживаннями монопольним становищем на ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів. Рекомендації і попередження отримали й 28 молокопереробних підприємств Сумщини, Волині і Харківщини, борошномели Івано-Франківщини, Дніпропетровщини і Київщини, вісім одеських торгових мереж і сім чернігівських суб’єктів господарювання - по гречці, а також дніпропетровські компанії - по цукру і крупам.На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка і директора Українського клубу аграрного бізнесу Тараса Висоцького, спекулятивна складова у продовольчих цінах якщо і є, то незначна, а тому перевірки АМКУ не надто вплинуть на цінові тренди.За словами Олександра Охріменка, продовольство і надалі поступово дорожчатиме, особливо імпортне. Зокрема, у березні точно зросте в ціні риба, кава та фрукти через проблеми з придбанням валюти імпортерами. Щодо вітчизняних харчів, то очевидно, що у коротко- і середньостроковій перспективі цукор, борошно і хлібобулочні вироби можуть подешевшати. Ціна на молоко не надто змінюватиметься. А от м’ясо, м’ясна продукція та яйця через сезонний фактор і наближення Великодніх свят дорожчатимуть.«Восени однозначно слід чекати зростання цін на продовольство нового урожаю, вважає він, бо його собівартість, за попередніми оцінками аграріїв, у гривні буде як мінімум удвічі вища, ніж торік. А на ціни й надалі впливатиме кілька факторів: інфляція, курс валюти, вартість ресурсів (насамперед, пально-мастильних матеріалів, електроенергії, зерна тощо), рівень доходів і споживацькі настрої населення.«Було б справедливо, якби Антимонопольний комітет підключався до перевірок по двох каналах: регулюванню відпускних цін на аграрну продукцію і регулюванню змін цін на ресурси (пальне, міндобрива, насіння, засоби захисту)», - наголосив Тарас Висоцький, пояснивши, що є компанії і виробники, які справді спекулюють і частково завищують ціни на ресурси під час посівної, що, врешті-решт, впливає на споживчі ціни, адже аграрії не працюватимуть собі у збиток.Якщо цей момент виключити, а також передбачити механізми захисту соціальних верств населення від подорожчання продовольства шляхом надання адресних грошових дотацій малозабезпеченим, як це працює в багатьох країнах світу, то агросектор й надалі лишатиметься експортоорієнтованим і заводитиме валюту в державу. Якщо ж включимо режим цінового контролю лише по відпускних цінах на аграрну продукцію, то аграрії йтимуть у тінь або просто не інвестуватимуть в інтенсивне виробництво.Як наслідок, падатимуть урожаї, спрогнозував експерт.До речі, на запит аграрних асоціацій Мінагрополітики вже почало працювати над ідеєю держпідтримки малозабезпечених верств населення.«Фермери не мають дотувати і бідних, і багатих. Тому ми зробимо аналіз і розрахунок, який подамо у Мінсоцполітики для прийняття консолідованого рішення про перспективу тих чи тих інструментів підтримки, - розповів заступник міністра аграрної політики Володимир Лапа. - Бо не проблема запровадити, приміром, соцкартку. Але чи не доведеться потім бабусі у селі їхати за 30-40 кілометрів, щоб отоваритись по ній. Зараз вивчаємо всі варіанти, прораховуємо всі «за» і «проти».Отже, як бачимо, цінова корекція найбільш соціально значущих харчів розпочалась. Уряд працює у пошуках шляхів виходу із ситуації цінових шоків та убезпечення від спекуляцій на ринку.
