В Луцьку визначили зони, де можна будувати житло
Наприкінці лютого Луцька міська рада затвердила план зонування території Луцька. Цей документ поділив місто на окремі зони. Кожна земельна ділянка отримала свої функції та обмеження, яка саме забудова на ній може з’явитися.Житлові плани«План зонування розроблений на основі Генерального плану, – розповідає заступник начальника управління архітектури і містобудування Луцької міської ради Ярослав Матвіїв. – Генеральний план має трохи іншу специфіку. Це – наукова праця, яка визначає загалом напрямок розвитку міста, транспортної інфраструктури, будівництва. Звичайно, без Плану зонування можна було б і обійтися, але він суттєво спрощує процедури прийняття рішень щодо розбудови міста».Якщо за планом існує сквер, то міська рада не може дати дозвіл на зведення будівель. А якщо – район житлової забудови, тут не має права з’явитися об’єкт промислового будівництва.Житлова забудова на плані зображена помаранчевим кольором. Територія, на якій у перспективі мають з’явитися багатоквартирні будинки, – помаранчевою смужкою. На таких ділянках за документом можуть будувати окремі п’яти-, дев’яти- та десятиповерхові будинки, заклади соціально-культурного та торговельного обслуговування, загальноосвітні та службові навчальні заклади усіх типів. Окремо розміщено збудовані дитячі заклади, сквери, бульвари, виставкові зали тощо. Тобто є спеціальний обмежений перелік, які саме будівлі можуть бути тут зведені.Серед визначених територій, де в перспективі мають з’явитися житлові райони: колишня військова частина в районі вулиць Привокзальна та Арцеулова; район вулиць Клима Савура і Лазо; 55-й мікрорайон на вулиці Чорновола; район навпроти автозаводу; район стадіону на вулиці Гордіюк; на вулиці Рівненській, де була ділянка нещодавно ліквідованого комунального підприємства «Зелене господарство»; вулиця Боженка, де житловий мікрорайон був запланований ще за радянських часів.«Не розумію позиції наших депутатів, – каже архітектор. – Коли ми розробили цілий план району на Боженка якраз для того, щоб не дозволити тут індивідуального житлового будівництва. В Луцьку вже немає місця для багатоквартирної забудови. Було б добре втілити цей проект: школа, два садочки, житло. Із цим проектом ми розвинули б і оживили весь район».У районі вулиць Богдана Хмельницького та Лесі Українки передбачена зона реконструкції існуючої садибної забудови. У дуже далекій перспективі тут також може з’явитися багатоквартирне житло.Земля, що була у власності КП «Зелене господарство», передана в оренду управлінню капітального будівництва. Зараз тут організовують детальний план забудови ділянки. А затим планують укладати угоди із будівельниками.«Затиснуті» між селами«Селищні ради забрали багато землі в Луцька, незважаючи на те, що у нас був затверджений Генеральний план, зуміли приватизувати ділянки, – розповідає Ярослав Матвіїв. – Так вийшло, що вся обласна влада ніколи не відстоювала інтереси Луцька. Дійшло до того, що у нас в промислових районах, в шкідливих зонах, з’являлися цілі житлові квартали». Наприклад, Підгайцівська сільська рада збудувала за «пластмасовим» та електроапаратним заводом такий район індивідуальної житлової забудови (жовтий колір на Плані зонування). Через індивідуальну забудову Боратинської сільської ради не можна здійснити будівництво запланованої дороги – із Боженка на Об’їзну. «Через те, що нас «притисли» з усіх боків, місто не може розвиватися», – каже архітектор.Промислових зон у Луцьку – три: північна, східна та південна (позначені фіолетовим кольором). Якщо місто надумає розвивати промисловість, нові виробничі площі однозначно потраплять лише в ці райони. Зелений колір – природозаповідні зони, парки, сквери.Червоний – громадська забудова. Це – адміністративні будівлі, готелі, банки, офіси, заклади культури і мистецтва, наукових закладів, культові споруди, інші об’єкти загальноміського значення. Блідо-зелений колір – комунальна зона, де розміщені бази, склади та підприємства обслуговування. «Там, де зараз дачні масиви, ми запланували, що буде індивідуальне житлове будівництво. Є три такі зони: в районі вулиць Дубнівської, Володимирської та Львівської. Загалом це близько ста гектарів. Хоча тут є невеличка проблема із дачними товариствами, які поки не хочуть давати дозвіл на зміну цільового призначення землі. Згідно із Генеральним планом, ми маємо право самі це зробити, але закон «Про кооперацію» каже, що має бути рішення загальних зборів», – зазначив Ярослав Матвіїв.Ярослав Матвіїв каже, що План зонування має певні відмінності з Генеральним планом: «Наприклад, у Генплані у районі Київського майдану – зелена зона, але в Чернецького там уже є проект будівництва офісу з житлом. На Чорновола є місце, де за планом – сквер, а насправді вже збудований будинок».Заповідна зона пам’яток і самобудів План зонування території Луцька визначив нові межі державного історико-культурного заповідника. Із цієї зони, каже Ярослав Матвіїв, «вивели» житлові будинки, які не становлять особливої культурної чи історичної цінності.Ділянки, які вийшли за межі заповідника, потрапили в так звану охоронну зону. Тут теж є певні обмеження, наприклад, не можна будувати приміщення понад два поверхи, але головне – ці території можна приватизувати.«Старий ринок тепер не в заповіднику, – розповідає про зміни архітектор. – Там вивільняється територія під замком, зноситься частина хлівів – робиться така зона, щоб можна було проїхати, організувати стоянку».Із зони заповідника «вивели» житлові будинки, що на вулиці Замковій. Хоча там, як кажуть краєзнавці, є цікаві об’єкти, приміром, житловий будинок, який за стилем схожий на будівлю, розміщену в іншій частині міста – на вулиці Гірній (район «Електротермометрії»). Такий «збіг» демонструє загальні тенденції забудови міста початку минулого століття. Зокрема підтверджує той факт, що забудова була спільною.Ще один масив, який виключають із заповідника – територія за спортивним комплексом «Динамо» (єврейська синагога). На цій ділянці розміщений колишній єврейський шпиталь, який зараз використовують як житловий будинок. Одна із мешканок будинку розповіла, що і досі знаходять ампули із лікарськими засобами того часу. А ще жінка запевнила: будинок багато років як приватизований. Крім того, на цій території був старий луцький міст, а також збережені підземні ходи.Вулиця Караїмська «порізана» чіткими геометричними лініями: певні будівлі лишилися в заповіднику, інші – ні. Не потрапило в нову історико-культурну зону і місце, де колись була караїмська кенаса, хоча, згідно із затвердженим планом реконструкції «старої» частини міста, вона мала бути відновлена. Крім того, на цій території лишився мурований будинок, де жили працівники, які обслуговували храм.«Обрізана» новими межами і кірха: сама культова споруда – в зоні заповідника, а все, що навколо, – уже поза зоною. А навколо є багато «цікавих об’єктів», які справді позбавлені історичної цінності: великий новобуд-магазин на майдані, двоповерховий особняк за кілька метрів від кірхи. До речі, поява такої будівлі – пряме порушення, адже є норми, згідно з якими мала бути збережена оглядовість пам’яток.«Виведено» цілий мікрорайон самобудів, де є історична і підземна забудова, за «планетарієм». Свого часу на цій території вдалося зупинити багатоповерхову забудову. Зараз там розташоване підприємство «Спектр». «Наш заповідник – клондайк порушень, – запевняє краєзнавець Ігор Левчук. – Щоб уникнути відповідальності за приватизовані будівлі та самобуди, деякі чиновники тепер мусять лобіювати такі рішення і змінювати межі заповідника. Ділянки виводяться чітко по межах конкретних забудов. Жодної іншої логіки скорочення заповідника я не бачу».
