Об’єнувати громади на Волині доведеться «батогом і пряником»
Сільради, які розташовані навколо обласного центру Волині, побоюються експансії міста. Відтак, у рамках децентралізації сільські голови організовують таку собі «Переяславську раду»: планують об’єднатися лише поміж сільрадами і не допускати надто тісної «дружби» з Луцьком, аби вберегти золоту жилу – землю. Власне, таку думку висловив доктор політичних наук, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Валентин Малиновський, під час круглого столу щодо прозорості бюджету Луцька, організованого громадським об’єднанням «Самопоміч» 30 квітня.Децентралізація = об’єднання громад? Прозорість бюджету і децентралізація фінансів в сьогоднішніх українських реаліях - невід’ємні поняття. Та мало хто розуміється в суті самого питання, каже науковець. Всім ввижається у терміні «децентралізація» укрупнення громад. І тут починається ґвалт – де ж буде школа, ФАП? Натомість, основна мета децентралізації – щоб в кожному населеному пункті було комфортне життя. А об’єднання, децентралізація бюджету – це лише механізм поліпшення рівня життя. «Тобто можна й не об’єднувати громади, але зробити певні речі, аби комфортніше жилося. Об’єднання – лише один з механізмів», - пояснює науковець. Однак з територіальним устроєм, який Україна отримала в спадок від Йосипа Сталіна у 30-х роках, – покращення не буде. Такого адміністративно-територіального устрою більше ніде в Європі немає. «Ми без радикальних реформ не обійдемося. Якщо ми не зачіпатимемо територіального устрою – в нас нічого не вийде. Якщо в сільській раді 200 мешканців – то там ти не зробиш нормальної територіальної громади, тобто повноцінного суб’єкта», - вважає Валентин Малиновский.Крим і Донбас можуть бути лише початком Самостійними суб’єктами можуть називатися хіба міста обласного значення. Лише там місцеве самоврядування більш-менш відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування. Приміром, вони мають самостійний бюджет з прямими відносинами з Києвом (найголовніший аспект місцевого самоврядування). Така бюджетна самостійність сільрадам хіба що сниться.Саме тому, вважає Валентин Малиновський, нам треба реформувати місцеве самоврядування на нижчих рівнях. І найбільша проблема в Україні – це село, яке сьогодні вимирає, коли знелюднюються цілі території. «Кожен третій померлий українець за рік – це сільський житель. Катастрофа продовжуватиметься. Якщо так буде далі, то до 2021 року українського населення буде менше, аніж в Польщі. Чому Польща почала динамічно розвиватися? Бо вона створила дієздатну громаду – гміну. І люди там нікуди не виїжджають. А в нас з села виїздять і лишаються пенсіонери», - зауважує він.Власне, всі зусилля децентралізації покликані змінити життя на первинному рівні. Інакше Крим, Донбас – це лише початок історії. Потім, імовірно, захочуть від’єднатися Закарпаття, Буковина. Якщо ми не зробимо адміністративної реформи – ЄС нам не бачити, вважає науковець.А що буде з Луцьком? Свого часу голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик заявив, що декілька сільських рад подумують приєднатися до Луцька. Адже тим сільрадам, в яких сьогодні не вистачає коштів на утримання апарату самих рад, порадили об’єднуватися: в області для них грошей немає. Натомість Валентин Малиновський каже, що голови сільрад навколо Луцька до обласного центру приєднуватися не хочуть, бо бояться міської експансії. Вони переймаються (ймовірно, небезпідставно), що місто використає всю їх землю, крім того, не хочеться їм втрачати і свої посади. «Вони (сільські голови – ред.) придумали нову версію: об’єднати сільради, які поруч, без міста. Приміром, Липинська сільрада не проти об’єднатися з Прилуцькою, можливо і з Жидичинською. Все, щоб тільки не приєднуватися до Луцька. І так всі міста затиснуті сільськими межами, не маючи перспективи розвитку», - пояснює науковець.Добровільно-примусово Є ще один аспект об’єднання громад. Зі слів доктора політичних наук, добровільне об’єднання не дасть очікуваного ефекту. Україна просто застрягне в процесі реформування, що, своєю чергою, загрожує не завершити адміністративно-територіальну реформу. «Хоча Закон твердить про добровільне об’єднання громад, але добровільно ми не зробимо територіальної реформи. Згадаєте мої слова. В своїй докторській дисертації я вже досліджував це питання. Ті країни ЄС, які пішли шляхом добровільного об’єднання, не провели реформу. Всі реформи провалилися. Яскравий приклад – Франція», - каже Валентин Малиновський. У процесі об’єднання громад мають бути задіяні різні інструменти: від діалогу до тиску, вважає він. Інакше буде так, що десь хтось об’єднається, а десь взагалі нічого не робитиметься. Причому, подібні реформи, на його думку, варто робити одномоментно і в стислі терміни. Інакше ми не зробимо адмінреформу.
