Волинські експерти напрацювали пакет змін до податкового законодавтсва
Податкове законодавство було у центрі дискусії, що зібрала за одним столом представників влади, громади та бізнесу, небайдужих до долі України.На початку засідання присутні окреслили, що зміни в державі, що готується до процесу делегації влади на місця, оголюють багато питань, тож на круглі столи за ініціативи ГО «Центр реформ» експерти та члени організації збиратимуться часто, аби давати конкретні пропозиції для вирішення негараздів.А саме цю зустріч присвятили проблемі податкової системи України у контексті децентралізації влади. Як окреслив на початку розмови виконавчий директор ГО «Центр реформ» Анатолій Пархом’юк, нині на слуху – децентралізація. Тож розроблені нормативно-правові документи і методики, які уже в дії.А передувало цьому процесу прийняття двох нормативно-законодавчих документів у Верховній Раді – податкового кодексу та бюджету. Вони створили прецедент безповоротності адміністративно-територіальної реформи. Зокрема Податковий кодекс сформував базу податків та спосіб їх адміністрування на 2015-2016 роки.Він нагадав: органи місцевого самоврядування отримують додаткові повноваження і мусять мати відповідні ресурси (ті ж таки податкові надходження) для своєї діяльності. Власне, для обговорення комплексу питань, які виникають через зміни, на захід до «Центру реформ» запросили фахівців у різних сферах.Отож, свої зауваги та пропозиції висловлювали виконавчий директор ГО «Центр реформ» Анатолій Пархом’юк, заступник Голови правління ГО «Центр реформ» Віталій Почтарук, головний редактор видання «Волинська газета» Володимир Данилюк, начальник управління фінансів та бюджету Луцької міської ради Лілія Єлова, голова Громадської ради при облдержадміністрації, підприємець, виконавчий директор асоціації «Бізнес-Волинь» Ігор Дильов, голова Правління ВОГО «Асоціація регіонального розвитку» Петро Гоцалюк, начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області Ігор Невар, завідувач кафедри фінансів та оподаткування інституту Економіки та менеджменту СНУ Микола Карлін та доцент кафедри міжнародної економіки ЛНТУ Оксана Урбан, керівник ГО «Європейський вибір», депутат Луцької районної ради Ігор Члек.Анатолій Пархом’юк визнав, що речі, пов’язані із бюджетною децентралізацією, мають позитивні й негативні складові. Серед здобутків він назвав те, що змінилася якість фінансового забезпечення територіальних громад. Адже, згідно з прогнозами, ресурси місцевих бюджетів мають зрости утричі. Також посилили відповідальність профільних міністерств за фінансування освіти та медицини.До категорії місцевих податків перевели плату за землю, ввели оподаткування нежитлової та комерційної нерухомості (хоча водночас у цьому процесі виплило чимало проблем). 182 міста можуть здійснювати зовнішні місцеві запозичення (раніш їх було 16), на що запроваджено принцип мовчазної згоди та місцеві гарантії.За словами Анатолія Пархом’юка, є чимало й інших позитивних речей, які мали би створювати кращі умови для діяльності органів місцевого самоврядування, як, скажімо, закріплення за місцевими бюджетами 5% акцизу від тютюнових виробів, алкоголю й нафтопродуктів. Окрім здобутків, є чимало пунктів, які вже треба змінювати як проблемні. Власне, на них й акцентували мовці. Віталій Почтарук зазначив, що зміни дійсно необхідні. Але, наголосив він, якщо реформа йде, а люди мовчать і немає незадоволених, то це означає, що вона стоїть.Щодо невдоволення, то Почтарук нагадав, як всі чекали реформи єдиного соціального внеску, однак зміни бажаного ефекту не дали. Бо у законодавстві стосовно нього – багато прогалин і неможливих нині вимог. Навіть останній пункт вимог – 700 гривень на одного працівника оподаткування. А це можливо лише при тому, коли зарплата одного працівника становитиме 4759 гривень. Однак навряд чи багато луцьких підприємств можуть її платити. Плюс ще й такий момент, що, якщо таку ставку матиме сторож чи прибиральниця, то які гроші треба дати спеціалісту певної категорії.Адже зараз працівник освіти чи медицини, який не має певного стажу, заробляє в межах тисячі-двох гривень. І таких прикладів заступник Голови правління ГО «Центр реформ» навів чимало. Всі вони свідчили про те, що зміни робилися занадто нашвидкуруч, один закон не підлаштовувався під інший і це треба вже виправляти, – резюмував він. Володимир Данилюк, своєю чергою, наголосив: податкова система має бути проста, зрозуміла і корисна. «Хочемо дієвої, підконтрольної і зручної як для збирачів, так і платників податків», – висловився він.Лілія Єлова визнала, що реформи збільшили надходження до місцевого бюджету, попри 15% податку на доходи з фізосіб, який зняли. Хоча водночас теж виокремила чимало суперечливих пунктів, як-от податок на розкіш (авто з певним об’ємом двигуна) або недиференційовані податки на житлову та нежитлову нерухомість (тут значення має тільки площа і не враховано інших характеристик). Однак спеціаліст висловила сподівання, що зміни будуть і вони підуть на краще.І цьому сприятимуть саме такі зустрічі, як сьогодні. Ігор Дильов зазначив, що основна вимога, яка сприятиме позитивним змінам, – податкова система має базуватися не на цифрах зі стелі. «Бо при мінімалці у 1218 гривень не може бути єдиний соціальний внесок у 700 гривень. Так само неможливо заплатити за утримання житла до тисячі, коли ти отримуєш лише на кількасот гривень більше. Наші державотворці мають дати такий імпульс, що вони все будуть розраховувати на реальних показниках» , – поділився він власним баченням.Чимало критичних і слушних зауважень мали всі учасники зустрічі. Говорили і про пенсійну реформу, і про обмежений доступ до рефінансування малого бізнесу, і про в’їзне мито на авто, і про ПДВ, і про інвестиційний клімат. Микола Карлін підсумував сказане як науковець, запропонувавши свої тези першочергових змін. І це не тільки економічні, а й політичні питання.Оскільки голова правління ГО «Центр Реформ», депутат облради від Луцького округу №38 Ігор Чорнуха не зміг взяти участь обговоренні, яке зініціював (він терміново відбув на Схід, де в безпосередній близькості до зони АТО виконував не менш важливу місію – розбудовував оборонні споруди), то, повернувшись на Волинь, він деталізував: «Діє закон, за яким люди, які мобілізовані та тимчасово залишили місце роботи, зберігають за собою місце праці та їм нараховується зарплатня. Але на практиці держава ще не повернула роботодавцям жодної копійки. І це абсолютно неправильно. А є такі військовослужбовці, які раніше не мали постійного місця роботи, але які повертаються додому і потребують роботи! І ось тут – ще одна загальнонаціональна проблема, бо програма психологічної допомоги мобілізованим – це добре, а забезпечення захисників Вітчизни роботою та можливістю повертатися до звичайного життя в умовах трудового колективу – це набагато краще і корисніше.Тому влада повинна допомагати створювати нові робочі місця для учасників АТО, й хоча б на рік підприємства треба звільняти від сплати податків. В тому числі єдиного соціального внеску!». За підсумками обговорення «Центр Реформ» напрацював цілком конкретні пропозиції. Ось основна суть. Податок на прибуток – складний механізм визначення валових доходів та витрат дає можливість недобросовісним платникам податків уникати сплати податку на прибуток.При введені податку з обороту (взамін податку на прибуток) урівняє всі підприємства і заставить платити усіх без винятку.Податок на додану вартість – нововведення про запровадження електронних рахунків обліку ПДВ. Цей механізм наразі є неефективний, при кризовій ситуації у всіх галузях будуть вилучатися кошти з обороту підприємств, які їм вкрай необхідні, особливо для виплат по заробітній платі, а кошти будуть просто «зависати» на казначейських рахунках.Єдиний соціальний внесок. Реформа уряду щодо зменшення єдиного соціального внеску – це дискримінація щодо тих компаній, які легально виплачували зарплати своїм співробітникам. Це зможуть зробити тільки «мінімізатори», які платили мінімальну зарплату, а суму в «конвертах» – в кілька разів більшу. Їм запропоновано «вийти з тіні».Земельний податок – ставки податку на земельні ділянки, де знаходяться соціальні об’єкти, діють без пониженого коефіцієнту або мінімальної ставки податку. Це унеможливлює розвиток соціальної сфери на благо людей. Необхідно також переглянути мінімальну заробітку плату, підняти до обґрунтованого рівня, тобто до рівня цін. В іншому випадку тотальна неплатоспроможність громадян зруйнує всі сфери економіки та всі соціальні програми.Для здешевлення житлового будівництва необхідно звільнити від сплати ПДВ виконані роботи по спорудженню житла (зараз пільга діє при реалізації житла, крім їх першої поставки – тобто вторинний ринок). Основне для кожного підприємства – чітко прописані закони України, якими вони керуються при своїй діяльності. Але після їх ухвалення нардепи та урядовці починають приймати низку поправок – це дає безмежне поле для довільного застосування податковими органами різноманітних каральних функцій, бо самі податкові роз’яснення – недосконалі.Як наголосив Ігор Чорнуха, сформований пакет пропозицій скеровано на адресу тих представників влади, в компетенції яких і проводити податкову та інші реформи не «для галочки», а для того, щоб Україна стала рідною домівкою для всіх її громадян та сильною і успішною країною. За це й бореться «Центр Реформ».
