За три ворожих танки героя-волинянина нагородили лише відпусткою
Історії справжнього героїзму танкіста з Волині Миколи Тишика, який як командир двох танкових екіпажів прославився в боях на сході, викликають захоплення і гордість. Таки має Україна справжніх чоловіків. Однак молодий боєць досі не отримав обіцяних державних нагород і перебуває в центрі зайнятості на обліку.Про це інформує головний редактор "Волинської газети" Володимир Данилюк в мережі. "З жахом сьогодні довідався, що наш волинський герой-танкіст Микола Тишик, який як командир двох танкових екіпажів прославився в боях на сході (спочатку знищив 3 танки сєпарів, а один Т-72 захопив як трофей), а потім через мінне поле (!!!) вивів із оточення під Дебальцевим колону української техніки), не тільки не отримав жодної(!!!) державної нагороди (а "Волинській газеті" це офіційно обіцяли, починаючи від місцевої влади до Генштабу!), але зараз перебуває на обліку як безробітний на біржі праці! Сором усім: від комбрига до...", - йдеться у повідомленні.Слід сказати, що громадськість та журналісти неодноразово піднімають питання про справедливе відзначення подвигу волинян-танкістів Миколи Тишика, Андрія Мудрика, Олександра Пугача, Костянтина Мрочка та Романа Ляшка.З лютого місяця, відколи журналісти почали засипати листами міністерство оборони тільки наприкінці квітня надійшло повідомлення про подання Президенту України до нагородження орденами «За мужність» ІІІ-го ступеня екіпажу танка Т-64М у складі механіка водія Пугача О.І., та навідників-операторів Тишика М.В. та Мудрика А.Я. Про інший героїчний екіпаж взагалі не згадується. Нагадаємо, під командуванням Миколи Тишика екіпаж танку Т-64М 51-ї окремої механізованої бригади в кінці серпня 2014 року у нерівному бою біля Донецька знищив два танки Т-72 російських окупантів, а на третьому повернувся до своєї частини.Того серпневого дня колона у складі трьох танків Т-72 та вантажівки з боєприпасами збройних сил Російської Федерації прямувала на один з блок-постів української армії під Донецьком з метою його знищити і прорватися в тил української оборони. Внаслідок відсутності протитанкових засобів в українських військових на блок-посту шанси вижити були малими, але хлопці все одно вирішили прийняти бій. Маючи розвіддані про озброєння українських військових на блок-посту російські окупанти були певні своєї перемоги й почали розгортати лінію танків для нападу. Тієї ж миті один з російських Т-72 запалав від точного попадання снарядом зі старенького українського Т-64. Російські окупанти були збентежені вкрай, бо не сподівалися, що хтось їм наважиться протистояти. Користуючись збентеженням російських танків екіпаж українського Т-64 наступним пострілом підбив вантажівку з боєприпасами (від чого ті почали вибухати один за одним) й розуміючи, що проти решти танків йому самому не встояти, почав маневрувати намагаючись відійти. Російські танки Т-72 кинулися наздоганяти відважних українських танкістів по прямій, щоб не втрачати швидкість. Зрозумівши їхній маневр, Микола Тишик заманив два російські танки прямо в болото. В результаті один із танків затонув, а інший загруз у трясовинні. Російські танкісти зуміли покинути свої машини і втекти. Згодом українські бійці витягли загрузлий Т-72 з болота за допомогою троса, і Микола Тишик повернувся на ньому у табір 51-ї бригади. За виявлений героїзм командування нагородило Миколу Тишика відпусткою.
