В Луцькій тюрьмі реконструювали страшну ніч 1941-го

Перевтілитися у в’язнів Луцької тюрми НКВС зразка 1941 року у справжній тюремній камері, аби зберегти пам'ять про трагічні сторінки історії та не допустити їх повторення, мали змогу учасники акції «Ніч у Луцькій тюрмі». Захід відбувся у ніч з 22 на 23 червня у будівлі колишнього монастиря бригіток на вулиці Кафедральній, у Луцьку. Організувала акцію Волинська молодіжна громадська організація «Національний Альянс». Розпочали захід із молебню за спокій невинно закатованих під час масових розстрілів 23-24 червня 1941 року в’язнів.Вікарний єпископ Волинської єпархії УПЦ КП Матфей, зауважив, що коли на теренах України розпочалася війна у 1941 році, найпершими постраждали від неї в’язні тюрем НКВС по всій Західній Україні – у Луцьку, Ковелі, Володимирі-Волинському, Дубно, Львові тощо. Тоді у застінках перебували патріоти України, люди, які любили свою землю та хотіли для неї волі. Він наголосив, що саме тут лилася кров з перших хвилин війни, згідно зі свідченнями очевидців, кров сягала по коліна. За різними оцінками, від 4 до 6 тисяч українських патріотів полягло у Луцькій тюрмі. Наразі ідентифіковали та вказали на меморіальних дошках поіменно лише невелику частину убитих, адже документи того часу були знищені. Нині у замковому монастирі постійно підносять молитву за спокій душ невинно убитих та закатованих. Монахи молять Бога, щоб ніколи більше у житті України не повторилися страшні сторінки, коли людей мордували за любов до вітчизни, патріотизм. З його слів, молитва у монастирі лунає зранку та ввечері, щодня звершується божественна літургія. У заупокійному богослужінні згадують імена тих, кого знають, та тих, хто залишився невідомим, молячись за їхній спокій та царство небесне для їхніх душ. Він наголосив, що скорботна молитва пам’яті не може припинятися на місці, де лилася кров патріотів. Після завершення богослужіння юних учасників заходу хлопці у образі енкаведистів під конвоєм повели у тюремну камеру. Там їх по одному силою виводили з камери, аби записати прізвище та вік.Виконавці ролей жорстоких наглядачів-енкаведистів Орест та Роман розповіли, що таким чином нагадують сучасникам про події минулого, адже той, хто не пам’ятає історії, приречений на її повторення. Відтак, цією акцією намагаються відтворити пам'ять про страшну подію, щоб ніколи більше привид радянського комунізму не повернувся на українську землю.Як зазначив голова Волинської молодіжної громадської організації «Національний Альянс» Богдан Бальбуза, ця акція покликана воскресити пам'ять про трагічні події. Він зазначив, що український народ пережив чимало тюрем за свою історію – польських, радянських тощо, тому варто про це пам’ятати. У приміщеннях, де вона відбувається, свого часу сиділи ув’язнені, яких одразу після початку війни почали розстрілювати у дворі в’язниці. Активіст відзначив, що вночі, коли припиняється перегляд фільмів та розповіді очевидців трагічних подій, у тиші відчувається наче присутність тих, хто тоді перебував у цих камерах, очікуючи на смерть. Богдан Бальбуза зазначив, що потрібно пам’ятати не лише про розстріл в’язнів у Луцькій тюрмі, а й про мільйони українців, яким довелося відсидіти у тюрмах та ГУЛАГах. Він наголосив, що історія «вдаряє» по тих, хто її забуває.Один з учасників заходу, 16-річний волинянин Андрій розповів, що відвідує акції «Національного альянсу», куди його раніше запросив брат. Цієї ночі йому довелося втілити образ в’язня. Попри те, що відчуття далеко не найкращі (хлопець отримав прочухана від наглядачів), він зазначив, що подібні заходи нормальні для «Національного альянсу» і він очікував подібного суворого ставлення з боку енкаведистів. Вже у камері учасників заходу попередили, що до ранку вони не потраплять на волю, до того ж, забороняється користуватися мобільними телефонами та вживати принесену з собою їжу та воду. Таким чином організатори намагалися максимально відтворити атмосферу буремних років. В’язням видавали лише черствий чорний хліб та воду. Присутні перш за все вшанували хвилиною мовчання усіх закатованих та виконали Державний Гімн України. Після цього розпочали перегляд документальних фільмів зі свідченнями очевидців трагічних подій 1941 року. Організатор акції, голова Луцького міського осередку «Національного альянсу» Юлія Гульчак розповіла, що її прадідусь свого часу також був розстріляний ще до початку війни у Луцькій тюрмі (його ув’язнили, адже він не сподобався представникам нової влади як власник хорошого будинку, заможний господар). Таким чином, це місце є дуже символічним для дівчини. З її слів, учасники першої такої акції, що відбулася у 2013 році, почали більше цікавитися історією Волинського краю. На її думку, молодь просто не має морального права забувати про такі події, як розстріл в’язнів.