Закон про вибори або Крах мрії про нову політичну еліту

Новий Закон України «Про місцеві вибори» нагадує палку з одним партійним кінцем.

Ще 18 червня ц. р. Верховна Рада України прийняла за основу законопроект №2831-3 про вибори депутатів та голів місцевих рад. Але шлях до справжнього народовладдя виявився довгим і тернистим. Незважаючи на те, що волевиявлення громадян за Конституцією має відбутися в останню неділю жовтня (цього року – 25 жовтня), більшість народних обранців 14 липня продемонструвала повне небажання позбавити суспільство від партійних кайданів та забезпечити кожному громадянинові демократичне право не тільки обирати, але й бути обраним!

Однією з причин поразки чинного Президента Польщі Броніслава Коморовські на виборах аналітики вважають його невиконану обіцянку повернутися до виборів депутатів усіх рівнів не за партійними списками, а голосуванням за кандидатів, висунутих у конкретному селі, місті, повіті чи воєводстві. Про те, що обіцяне треба було виконувати, глава сусідньої держави згадав надто пізно… І тому програв.

І раз ми любимо повторяти, що на шляху до ЄС та демократизації беремо на озброєння найперше досвід Польщі, то чому про це не задумувалися ті представники владної більшості, які проштовхнули лише той варіант закону, котрий фактично усуває простих громадян від можливості стати депутатом чи головою, зате надає всі переваги найбільшим партіям нинішнього парламенту? За нього, до речі, проголосувало 257 парламентарів, 19 було проти, 20 – утрималися, а не голосували – 24. Серед тих, хто натиснув кнопку «за» всі троє членів урядової фракції «Народний фронт»: Ігор Гузь (Володимир-Волинський округ №19), Ігор Лапін (Луцький округ №22) і Юрій Савчук (список партії). Інші представники Волині – Сергій Мартиняк (Горохівський округ №20), Степан Івахів (Ковельський округ №21) та Ігор Єремеєв (Маневицький округ №23) – як і більшість членів групи «Воля народу» участі в цьому голосуванні взагалі не брали.

Загроз демократії та цивілізованості в ухваленому за скороченою процедурою в другому читанні Законі України «Про місцеві вибори» справді дуже й дуже багато. Бо про що говорити, коли ухвалений у першому читанні законопроект передбачав: 100% членів усіх виборчих комісій складають лише висуванці тих партій, які наразі перебувають у Верховній Раді України?!

То чому ще 18 червня за таке рішення проголосував 271 народний депутат? І чому вдалося назбирати достатню кількість голосів для ухвалення його загалом?

Ще раніше Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій («Народний фронт» Арсенія Яценюка) заявив про необхідність змінити законодавство про місцеві вибори і схему, «яку запровадив Янукович для узурпації влади». Лукавство одного з «героїв Майдану» очевидне хоча б тому, що більшість місцевих рад на Волині були сформовані представниками демократичних сил, і наша область навіть у часи Януковича демонструвала послідовну патріотичну позицію.

То що ж вийшло із Законом України «Про місцеві вибори»?

Депутатів сільських, селищних рад та об’єднаних громад пропонується обирати за чинною на сьогодні мажоритарною системою відносної більшості в одномандатному виборчому окрузі.Сільських, селищних, міських (міст, кількість виборців у яких є меншою, ніж 90 тис.) голів, сільських старост – за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Міських голів (кількість виборців має перевищувати 90 тис. осіб) – за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі. Якщо кандидат набрав понад 50% голосів – в один тур, якщо менше – вибори відбуваються в два тури, і перемогу здобуває той із двох кандидатів, який набере просту арифметичну більшість.

Право на висування кандидатів мають партії, які зареєстровані не пізніше як за 365 днів до дня виборів та які змінили назву не пізніше як за 180 днів до виборів. Мінімальна кількість депутатів ради – 16 (за чисельності виборців до 1000), максимальна – 120 депутатів (за кількості виборців понад 2 млн).

У разі, якщо кількість депутатів для районної ради є меншою, ніж кількість сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, територіальні громади яких входять до складу відповідного району, загальний склад цієї районної ради дорівнює кількості відповідних сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад.

Законом передбачено, що голосування відбувається за допомогою бюлетеня, в якому зазначені назви місцевих організацій партій та прізвище кандидата, висунутого відповідною місцевою організацією партії у цьому окрузі. Виборець має один голос. У разі, якщо реєстрацію кандидата, висунутого в територіальному окрузі, скасовано, виборець має можливість проголосувати за місцеву організацію партії, яка його висувала. Голос виборця вважається одночасно голосом за місцеву організацію партії та за кандидата, висунутого нею (ним) у цьому територіальному окрузі.

За результатами голосування дільнична виборча комісія підраховує кількість голосів, поданих за кожну місцеву організацію партії. Проміжні територіальні виборчі комісії встановлюють лише проміжні підсумки голосування окремо по кожному територіальному округу і передають їх до територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних виборів.

Законом створено нову схему утворення одномандатних виборчих округів, відповідальність за що покладено на ЦВК.

…У разі, коли депутат, який обирався в багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати від місцевої організації партії (блоку). Якщо черговість для отримання депутатського мандата вичерпана, депутатський мандат залишається вакантним до проведення чергових або позачергових виборів.

Його ще можуть позбавити повноважень і громадяни, які повинні зібрати достатню кількість підписів із вимогою позбавити партійного обранця заповітного мандату, а потім скерувати документи… партії, яка його висувала. Вона ж розгляне всі аргументи «за» і «проти» та на власний розсуд вирішить, залишати його серед депутатів чи відкликати. На практиці це може обернутися створенням касти партійних жерців, яких будуть тримати ніби як обранців громади в ролі кріпаків. Самі ж вожді повністю захистили себе від будь-яких проблем, адже закріплено в закритій частині виборчого списку по одному лідеру цього списку.А щоб хоча б візуально нагадувати проєвропейських політиків, нинішня більшість парламенту зробила ще один реверанс у бік західних демократій: передбачено представництво не менше 30% однієї статі у виборчих списках. Тобто визначальним стають не досвід, професіоналізм, патріотизм, чесність та відповідальність, а банальні статеві ознаки… Щоправда, права та свободи сексуальних меншин цей закон, усупереч рекомендаціям Ради Європи, грубо порушує…

У Президента України Петра Порошенка є час глибоко проаналізувати букву та дух нового Закону «Про місцеві вибори» та внести логічні та корисні громаді поправки. В іншому випадку будемо 25 жовтня обирати не депутатів, а чорних котів у різнокольорових мішках, які не тільки оберуть керівництво органів місцевого самоврядування, але й сформують виконкоми відповідних рівнів. І тоді замість народовладдя матимемо палку з одним партійним кінцем.

Володимир Данилюк

***

З висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України:

«…Виходячи з пояснювальної записки до проекту Закону проголошується організація проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад – за пропорційною виборчою системою з преференціями (п. 3 пояснювальної записки). Проте запропонований механізм реалізації преференцій може неадекватно відображати волю виборців. Фактично виборцю у певному окрузі дається можливість виявити преференцію стосовно двох кандидатів (однак допускається і висування в окрузі лише одного кандидата). При такій організації виборчого процесу не виключено створення умов, за яких буде фактично відсутня можливість вибору через включення заздалегідь непрохідного кандидата, який не має шансів на одержання голосів виборців в якості преференції, тому створюватиметься ситуація, коли виборець змушений буде голосувати за певного прохідного кандидата. Крім того, проект створює можливість висунення в окрузі лише одного кандидата. У такому випадку виборець по суті не має альтернативи при голосуванні, а його голос, відданий за список партії, «автоматично» зараховуватиметься тому кандидату, що «прикріплений» партією до відповідної території. Відповідно запропонована конструкція створює лише видимість «преференцій» під час виборів за партійними списками, а насправді не дає виборцям можливостей для реального впливу на персональний склад місцевих рад.

Законопроект містить також й інші недоліки, докладний опис та аналіз яких у цьому висновку є неможливим з огляду на стислі строки його підготовки».

Василь Борденюк, начальник Головного управління