В об’єднаних громад попереду ще багато роботи
Експерти не приховують: досі немає єдиного рецепту, як в об’єднаних громадах скористатися тими повноваженнями, які делегує держава. Про те, якими будуть послуги та соцзахист у новостворених громадах на Волині, розповіли 27 жовтня під час вебінару, що відбувся у приміщенні Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олени Пчілки.Такий інформаційно-роз’яснювальний семінар із підтримки децентралізації організований Асоціацією Міст України в рамках проекту USAID ДІАЛОГ у співпраці з програмою IREX «Бібліоміст» уже стає традиційним.Директор Офісу реформ у Волинській області Анатолій Пархом’юк розповів, що із 74 громад, які зазначені у Перспективному плані (а з пропозиціями про зміни і доповнення, які стали активно надходити, – аж 81), Кабмін затвердив лише 52.Виникає запитання: що буде з іншими? – Це не означає, що громад, які не схвалені постановою Кабміну, узагалі не стане. Це – рекомендації для подальшої роботи з об’єднання, – каже Анатолій Іванович. Директор Офісу реформ в області зізнається, що такі застереження були із самого початку й експерти про це говорили. Але у нашому краї дійсно дотримано принципу добровільності, тому так і вийшло. Серед позитиву нині – створення Шацької об’єднаної тергромади. Адже інформація щодо цього подана у Кабмін та ЦВК. Тож зараз варто зробити все, аби у бюджеті 2016-го передбачили кошти і на цю громаду. Іще одна громада утворилася у Ковельському районі – з центром у смт Люблинець. Там прийняли рішення і подали документи на погодження в ОДА. Після відповідного висновку фахівців під час сесії вже прийматимуть рішення про об’єднання. Тож ми матимемо вже 8 громад. А у 5-ти, як відомо, 25 жовтня відбулися вибори. Безпосередньо про вирішення питань щодо надання соціальних послуг у громадах говорив радник міського голови, експерт із соціальних питань Офісу реформ та голова Волинської обласної громадської організації «Фонд місцевого розвитку» Петро Верзун. – Для громад це буде певним тестом, чи зможуть вони організувати процес надання адмінпослуг, створити умови для нормальної роботи органів соцзахисту, – зазначив експерт, наголосивши, що єдиного рецепту, яким можна скористатися, немає. Але боятися не варто, бо ми маємо не лише закордонний, а й власний гарний досвід.Петро Юрійович не став приховувати, що, наприклад, у Велицькій сільській громаді ЦНАП буде створити важко. І річ навіть не у приміщенні чи його відсутності, а у самій потребі функціонування такої установи. Адже таким собі умовним ЦНАПом може стати кілька працівників місцевої ради, які за доплату виконуватимуть ці обов’язки, або й навіть – той же староста. ЦНАП варто створювати, наприклад, в Устилузькій міській громаді, вважає експерт. – Більше проблем, думаю, виникне із соцзабезпеченням, адже громади мають надавати весь спектр тих послуг, які є в містах обласного значення, – каже Петро Верзун. Але й тут, розповідає експерт, вже є напрацювання. Наприклад, це може бути співпраця з громадськими організаціями.Що дуже важливо. У Державному фонді регіонального розвитку передбачено кошти не лише на перекриття даху чи заміну вікон у школах, хоча розбудова інфраструктури й справді необхідна. Але найбільший потенціал громади – її люди. І про це не можна забувати. Фінансування таких програм також передбачено статутом Фонду. У підсумку директор бібліотеки ім. Олени Пчілки Людмила Стасюк слушно зазначила: – Ми вже давно живемо за принципом жабки, яка сама собі збила масло і вибралася з полону. Іще Ірен Роздобудько писала, що «всі біди людства – від невиправданих сподівань». У цивілізованому суспільстві не надіються на державу, самі працюють, і лише використовують ті важелі, які пропонує держава як інструменти. Тож ми мусимо змінити мислення, самі маємо змінитися й інших переконувати.
