Що кажуть про «декомунізацію» свят експерти і прості лучани

Український інститут національної пам`яті пропонує впорядкувати календар державних свят і пам`ятних днів. Законопроект "Про державні й інші свята, пам`ятні дати і скорботні дні" був розроблений ще у червні 2016 року. Нещодавно його представили для громадського обговорення.

Серед основних змін, які пропонує УІНП:

відмовитися від перенесення на понеділок святкового дня, якщо він припадає на суботу чи неділю, виняток становитимуть Різдво та Великдень;

замість вихідного дня 8 березня хочуть встановити державне свято і вихідний Шевченківський день (9 березня);

замість 1-2 травня – запровадити у другу п`ятницю вересня День сім`ї як вихідний день;

вихідний день 9 травня – День перемоги на нацизмом у Другій світовій війні (це свято залишається державним) перемістити на 8 травня – День пам`яті та примирення тощо.

"Конкурент" запитав у експертів, чи варто Україні зважуватися на такі зміни і чому.

ПРЕДСТАВНИК У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ`ЯТІ ЛЕСЯ БОНДАРУК:

Потреба змінити український календар є важливою, адже це той механізм, який регулює нашу працю і наш відпочинок, тобто наш щоденний ритм життя. Тема впорядкування вихідних і святкових днів в українському календарі не нова і багато років обговорюється у нашому суспільстві. Під час перейменування вулиць в рамках декомунізації багато разів доводилося знімати пропозиції перейменувати вулиці на честь 8 березня та 1 травня, оскільки законом це не передбачено. Водночас дуже часто українці нам неодноразово радили, що декомунізація потрібна у широкому розумінні – включно до зміни людської свідомості. Наша держава проголосила курс на інтеграцію в європейське міжнародне співтовариство. Ми часто чуємо про бажання отримати безвізовий режим, щоб бути ближчими до європейських стандартів життя.

Відповідно, запропоновані нами зміни щодо відзначення державних свят також відбуваються у цьому руслі.

Головна дискусія сьогодні точиться не довкола того, які свята будуть, а скільки буде вихідних. Це нонсенс, коли ми у травні півмісяця відпочиваємо, і в той час зупиняється економіка країни. Це нечувана розкіш для бідної країни, яка третій рік веде війну за звільнення своїх земель від російських окупантів.

Чимало у цьому календарі маємо з радянського минулого, натомість якого хочемо встановити свої власні свята на базі українських національних традицій та на основі власної історії. Найбільше дискусій викликають свята 8 березня і 1-2 травня. До речі, у переліку радянських свят, затверджених Кодексом законів про працю 1918 р. ніякого "8 березня" і "2 травня" там немає і близько, а 1 травня називається узагалі "День інтернаціоналу". 2 травня у радянському календарі з`явилося постанова радянського ЦВК 1928 р. Саме тому бачу доцільність упорядкувати або осучаснити український календар. За роки незалежності ми вже неодноразово вносили зміни у державні свята і наше суспільство до них без проблем звикло. Усім не догодиш, завжди є обурені, особливо меншина із прихильників радянського тоталітарного минулого. Але мусимо думати про майбутнє нашої країни.

ГЕНДЕРНА ЕКСПЕРТКА МАРІЯ ДМИТРІЄВА:

У поєднанні із запропонованим Днем сім`ї і Днем Шевченка при відсутності Дня Лесі Українки це все виглядає дуже сумнівно.

Чи не єдиний день на рік, коли можновладці і суспільство вголос говорять про внесок жінок в існування держави, в її економіку, культуру, науку, не кажучи про величезні обсяги неоплачуваної хатньої праці, пропонується прибрати і як вихідний, і як державне свято.

Новий рік як свято на наших теренах теж запровадила радянська влада, але його чомусь скасовувати нікому не спало на думку.

Ту саму УПА, яку радянська влада демонізувала, Інститут прагне реабілітувати у сприйнятті суспільства, але чому не 8 Березня? Цей день жінки відзначали задовго до того, як більшовики захопили владу.

З якого боку не дивись, це нелогічно і несправедливо щодо жінок, про яких Інститут взагалі дуже рідко говорить і пише.

ДЕПУТАТ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛА ДЕНДІБЕРІН:

У нас ламати всі вміють, будувати не вміють. Що ми можемо зробити? Змінюємо вулиці, змінюємо дати Дня Перемоги, 8 Березня і так далі. Через декілька років прийде нове покоління, знову будуть пропонувати свої закони, пам`ятники… Та це все неправильно! За 25 років незалежності України нічого не зроблено, люди з кожним роком живуть все гірше й гірше, а ми зараз працюємо то над пам`ятниками, то над змінами вулиць. Гроші витрачаємо куди завгодно, аніж пустити їх за призначенням. Я взагалі великий противник того всього. І що, зараз День Перемоги відмінити? А скільки українців загинуло? Це що, українці не воювали? Всі покоління жили на цьому. Це неправильно і негативно.

Видання опитало перехожих лучан про ставлення до подібних нововведень. Серед почутого:

"Напевно, негативно. Це загальнодержавні свята, і люди вже звикли до тієї думки, що вони мають якийсь відпочинок, мають можливість кудись виїхати. Коли йдеться про 1 травня, то тут ще під знаком питання, бо незрозуміло, чи це дійсно День солідарност. А от 9 травня – це кінець Вітчизняної війни, епоха. В нас є багато радянських слідів. Але ж планово-економічну систему ми чомусь не викорінили до цього часу, користуємося нею. Символіка – це зовсім інше. Як от тим людям, які пережили цю війну, які все життя пропрацювали у Радянському Союзі, як їм пояснити, що в них щось забрали. Це ж частина їхнього життя. Просто хто хоче – той святкує, хто не хоче – не святкує. Я більше скажу, в Японії таких свят взагалі нема, там є 7 днів відпустки на цілий рік. Відпочиваємо ми багато, я з цим погоджуюся. Але якщо взяти до уваги Португалію чи Іспанію, то вони мають обідню сієсту по 3-4 години, а ми того не маємо. Тут треба виходити з реалій кожної країни."

"Я вважаю це зайвим. Вихідні потрібні, людям треба відпочивати. Але щоб вже так сильно святкувати – то теж неправильно. Той радянський слід проглядається, але навіщо забирати ті свята, люди вже звикли все життя відпочивати."

"8 травня у всьому світі відзначають. Цього дня насправді і був підписаний пакт про капітуляцію Німеччини, просто за російським часом це вже було 9 травня. То його й не переносять, його встановлюють на той час, в який він має бути. Вихідні 1-2 травня можна скасувати, але саме свято залишити."

"Ми проти цього. Хай би були вихідні. Люди якраз в той час на дачі їздять, на шашлики. Це ж весна!"

"Це не на часі. Я особисто проти скасування вихідного 9-го травня. Людей, які пройшли це все, вже не так багато залишилося. Для них це значне свято. Як хочуть так змінювати, то хай змінюють через 10-15 років, бо зараз – то ще один удар буде для ветеранів. 8-ме березня аж ніяк не пов`язане з комуністами, 1 травня теж, воно прийшло з Америки. Скоро будуть звинувачувати, що сонце сходить, бо це пов`язано з комуністами."