Вінниця - від слова "вино": Чи "повстане з попелу" виноробство Східного Поділля
Експерти запевняють, що Вінниччина має усі шанси стати краєм виноградарства та виноробства
Попри те, що Вінниччина не вважається виноробним регіоном країни, як-от Крим, Закарпаття, Бессарабія, нижнє чи середнє Подніпров'я тощо, та вже в найближчі роки на півдні області можуть запустити великі виноробні потужності.
Чи дозволять подільські ґрунти та клімат вирощувати якісну сировину - покажуть спеціальні дослідження. Та головне, про що вже сьогодні можна не хвилюватись? - це те, що ентузіастів, фанатів та умільців винної справи в нашому регіоні точно не забракне. Адже існує версія, що Вінниця отримала свою назву від слова "винница", тобто "виноград", "виноградник", а за Грінченком - "винокурня". Тож схоже, що вино у вінничан таки "в крові".
"Винниця" без вина
За інформацією з відкритих історичних джерел, у 1552 році у Вінниці на 429 будинків було 42 корчми. Винокуріння на території міста досить активно розвивалось, починаючи з XVI століття. "Бо ж з історичних джерел відомо, що в кожному малому - великому подільському містечку, навіть у багатьох селах, була своя винокурня, тобто винниця. Біля дороги на Уланів, вільні незаймані землі були колись забудовані броварнями та винокурнями, тому й нині ця територія біля Хмільника носить назву урочище Винниця", - йдеться у "Витоках" краєзнавця Миколи Дороша. І хоча дослідник спростовує "винну" версію походження назви міста, та небайдужість населення регіону до вина все ж зауважив.
Практики виноробства згадують, що крім традиційного вина з винограду на Вінниччині виробляли й натуральні плодово-ягідні вина – з яблука, груші, полуниці, аґрусу, смородини, вишні.
"Колись у нашому краї були цілі винні радгоспи, наприклад "КІМ". В основному вони робили плодово-ягідні вина, а фірмовим напоєм був яблуневий сидр у пляшках шампанського типу. Він коштував менше рубля та продавався, в основному, на вокзалах. У Вінниці досі на вулиці Скалецького є винзавод, але він робить лише виноматеріал, а вина не випускає", - каже знаний вінницький винороб Олександр Шемет.
Масове виноробство в області знищив "сухий закон Горбачова". Так звана "антиалкогольна кампанія", під час якої було вирізано 80 тис. га виноградників, завдала удару галузі всього Союзу. Деякі регіони України, як от Східне Поділля, так і не змогли оговтатись після "совкової тверезості" - відродити виноробні тардиції у промислових масштабах тут не вдалося й донині.
"Вінниччина колись вже займалася виноробством, досить успішно - розповідає директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук Олександр Корнійчук. - Але все це було ще до славнозвісного закону про боротьбу із алкоголізмом за часів Горбачова. А потім практично всі площі виноградників вирубали, а на їх місці посадили плодові дерева".
"Антиалкогольна кампанія" різко знизила бюджетні надходження, створивши, до того ж, сильну соціальну напругу. Почало зростати виробництво підпільних сурогатів та самогоноваріння. Це негативно позначалося і на здоров'ї населення. У 1988 році "сухий закон Горбачова" було скасовано, однак повернути знищені винні господарства виявилось зовсім не легко.
Митці, "гаражники" і грузинські вина з Корделівки
Втім, на Вінниччині і сьогодні є винороби, які залюбки займаються виготовленням вина, експериментують із рецептурою та компонентами. Це, зокрема, господарі, на обійсті у яких росте виноград, але є і ті, хто підходить до виноробства, як до справжнього мистецтва.
Як от Анатолій Шиндер з Гальжбіївки Ямпільського району, який займається виноградарством понад 35 років і вирощує понад дві сотні сортів винограду.
Інший "винний митець" з Вінниці Олександр Шемет хоча і займається домашнім виноробством, та вже має власний бренд "Локіс". Шемет робить 40 видів вина – і це не враховуючи виноградного.
"Експериментую із різними ягодами, фруктами, квітами. Матеріал вирощую вдома та купую на ринку. Дивую друзів та знайомих вином із троянди, кизилу, бузини, помідорів, вишні, малини, калини, полуниці тощо. Щороку приблизно півтонни вина розливаю у пляшки", – розповідає Олександр Шемет.
Винороб всіляко популяризує вінницьку винну традицію: представляє авторські напої на різних гастрономічних фестивалях, організовує тематичні заходи для виробників та поціновувачів вина. Якось навіть долучив до процесу створення божоле "Місс Вінниця - 2015" Оксану Пугач: королева краси з короною на голові та у гумових чоботях чавила виноград.
Під час відкриття фестивалю лендарту "Міфогенез" у 2016 році у Вінниці митці навіть створювали картини та цілі інсталяції вином Шемета. Творили картини бузиновим вином, оскільки воно має насичений колір та найбільш придатне для малювання.
Шемет розповідає, що людей, які у Вінниці роблять вино для власних потреб, дуже багато. "Є у нас і "гаражники" – це люди, що роблять вина на продаж. Це кожний десятий від всіх виноробів. Є кілька десятків наших земляків, які роблять вино не лише зі своїх виноградників, а й закуповують виноград в Бессарабії та Одеській області", - каже Олександр Шемет.
Найбільш відомі з них: "Негоціан" та "Авторське вино Георгія Самсонюка". Утім найбільшими масштабами виноробства на Вінниччині може похизуватись винний дім Володимира Гігінеішвілі, який у 2013 році запустив сучасний винзавод в Корделівці Калинівського району. На підприємстві працює технолог із Грузії - він стежить за процесом створення вина, за дотриманням технологій виробництва напою тощо.
Вино у Корделівці виготовляють із винограду, який виріс на Одещині, та доставляють на Калинівщину у рефрижераторах. Та Володимир Гігінеішвілі планує вирощувати власний виноград на півдні Вінницької області, а аткож готується відкривати у Вінниці спеціалізовані винні магазини з дегустаційними майданчиками.
До слова, у березні 2018 року на Львівщині відбувався дегустаційний форум, де вино вінничан визнали найкращим. Із 9 призових номінацій 3 дісталося нашим землякам: "Вінницьке 2016" ("Вінницький дім Гігінеішвілі") та "Піно нуар" і "Каберне" (Авторське вино Георгія Самсонюка).
Вінницьке виноробство 2.0
Сьогодні Вінниччина має усі шанси стати одним з винних регіонів країни. Директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля Олександр Корнійчук каже, що на Вінниччині вже діють декілька підприємств, які роблять вино. Але їм доводиться закуповувати сировину в інших областях України. Та Корнійчук зауважує, що сьогодні вірогідність вирощувати якісний виноград на Вінниччині досить висока, однак більш детально про потенціал подільського клімату та ґрунту можна буде говорити тільки після ряду експертних досліджень.
"Для цього треба провести агроекологічну оцінку місцевості, дослідити ситуацію щодо стану ґрунтів, проаналізувати погоду у зв'язку із певними змінами клімату, а потім підготувати рекомендації для того, як поширювати виноградарство у нас на Вінниччині", - зауважив експерт.
Землі, на яких колись були виноградники, наразі перебувають в оренді, та за словами Олександра Корнійчука, орендарі попередньо не проти, аби там з'явилися виноградники. "Виноробна галузь, є прибутковою, а вино високої якості матиме свій бренд та, відповідно, попит", - переконаний він.
За попередніми прогнозами, вінничани зможуть скуштувати вина із власних виноградників, не раніше, ніж через рік-другий.
"Саме стільки часу нам потрібно, аби провести дослідження щодо ґрунтів та клімату, а ще: щодо сортів винограду. Треба буде закласти випробувальні ділянки, аби підібрати сорти, які, насамперед, стійкі до морозів. Також сорти мають підходити за своїми якісними показниками за вмістом, найперше, цукру", – наголошує Корнійчук.
А ще він вважає, що виноробство може бути однією із складових "зеленого туризму". Так, скажімо, після гостини на Вінниччині, можна буде переїхати до Молдови, а з Молдови – до Румунії, і зробити цілий міжнародний "винний" маршрут.
Винороби об'єднуються
Нещодавно вінницькі виноградарі та винороби створили власну громадську організацію.
Її активіст Олександр Шемет каже, що донедавна Вінниччина була чи не єдиною областю, де не було громадського об'єднання виноробів, та єдиною, де не проводилось свято вина. "На жаль, у владних структурах краю верх взяли "ханжеські" настрої. Повністю відсутнє розуміння культури вживання алкоголю та важливість її в боротьбі з алкоголізмом. Дивно за кого вони себе вважають, забороняючи людям робити домашнє вино та ділитися ним з друзями та знайомими? Вино робили і роблять більшість народів світу десятки тисячоліть. Це ціла культура, з якою намагаються боротися на догоду олігархам, які монополізували ринок в нашій державі", - ділиться Олександр Шемет.
Додамо, що виробництво вина в Україні починають розвивати і на рівні законодавчому. Проект Закону України № 6693 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції для малих виробництв виноробної продукції з метою виведення їх із тіні" передбачає спрощену процедуру для малих виробництв виноробної продукції. Після прийняття цієї законодавчої ініціативи винороби, які виготовляють вино із власного винограду, зможуть отримати ліцензію на виробництво без проходження атестації. Цей проект націлений на подальше скасування надмірної зарегульованості виноробного бізнесу, зокрема, отримання ліцензії на виробництво. Для її одержання зараз необхідно мати до 160 дозвільних документів.
Читайте також: Поради вінницького сомельє: Як відрізнити "шмурдяк" і не змішати спирти, а також з чим поєднувати різні сорти вина
