Кіловати вроздріб: Чи обиратимуть на Хмельниччині ергопостачальників, як лікарів
На енергоринок чекають чималі зміни, зокрема, стимулююче тарифоутворення
Кажуть, історія не визнає умовних форм. Проте в роботі енергетиків дуже багато залежить від слова "якщо". На прес-конференції, що відбулася в компанії "Хмельницькобленерго", її очільник Олег Козачук те слово у сполученні з погодою вжив не раз. Адже примхи погоди здатні за лічені хвилини завдати таких збитків, що їх наслідки відчуватимуться не один рік. На жаль, новітня історія "Хмельницькобленерго" занотувала немало таких прикладів.
Не обійшлося без природних катаклізмів і в минулому році. Та енергетики все оперативно відновили і вийшли майже з усіх видів виробничої діяльності на заплановані 100-процентні показники. Хіба лишень споживачі торік їм заборгували трохи більше від 1% вартості одержаних послуг.
Наразі ж сезон великого снігу, обмерзань та порваних дротів для енергетиків начебто закінчується без великих втрат. Хіба що невтішні синоптичні прогнози на другу половину березня можуть внести свої корективи в загалом пристойні цифри виробничої діяльності компанії. Та, в будь-якому випадку, то вже буде в підсумках 2018 року.
Загалом цей рік мав стати, і очевидно стане, для вітчизняної енергетики роком великих потрясінь. І зрушень. Чи на краще - покаже час. Принаймні, Олег Козачук переконаний: новації, заплановані, зокрема, в електроенергетиці підуть їй на користь. А отже й усім споживачам.
Тарифне RAB -ство зачекає
RAB-ством спритні журналісти вже встигли наректи перехід обленерго на так зване стимулююче тарифоутворення, або на RAB-тарифи. Саме слово RAB - то абревіатура з англійської Regulatory Asset Base - регуляторна база активів . Тобто, прибутковість розподільчих енергокомпаній (фактично обленерго) тепер напряму залежатиме від оціненої вартості її активів. Чим дорожча компанія, тим більше грошей на прибуток вона зможе закласти у вартість своїх послуг. Це, як стверджують адепти такої стратегії, вже досить давно та ефективно працює в Західній Європі.
В Україні ж досі діє інша формула: витрати+. Тобто, компанія закладає в свою річну фінансову діяльність вартість витрат і додатково - відсотки прибутку, що розраховуються від суми цих витрат. Погодьтесь, така формула аж ніяк не стимулює заощаджувати, а навпаки - спонукає витрачати на виробництво якомога більше коштів.
Тому перехід на RAB -тарифи необхідний, переконаний Олег Козачук. Інша справа - яка цифра прибутку буде закладена регулятором. Постанова НКРЕКП, опублікована в січні цього року, передбачає 12,5% прибутковості на всі активи компанії: і старі, і нові. Але ж старі активи, нажиті ще здебільшого за радянських часів, вже давно виплачені та переплачені. Теперішні власники обласних енергокомпаній не вклали в них жодної копійки. Отже, є сенс встановити різні цифри прибутковості для старого й нового обладнання. Для старих вона має бути мінімальною, а для нових, принаймні - понад 20%. Тоді це симулюватиме власників вкладати гроші в нове обладнання, фактично - модернізувати мережу.
Поки що у цьому спірному питанні точок дотику не знайшли. Держава хоче змусити власників вкладати кошти на оновлення зношених мереж, а ті не квапляться це робити: дасть Бог і запропонована формула пройде. Тоді можна буде, особливо не напружуючись, і далі користуватися чим Бог дав. Крім того, очевидно саме під цим "соусом", нещодавно провели переоцінку обленерго, накрутивши вартість їх активів до захмарних цифр.
Здогадайтеся, хто має платити за всю цю "музику"? Скромні прогнози експертів енергоринку пророкують 10-відсоткове здорожчання електроенергії для нас, споживачів. Нескромні – передрікають трикратне підвищення тарифів. Усе це не могло не спричинити спротиву в суспільстві. Хвиля народного невдоволення докотилась аж до Олімпу. Отже, тепер і президент сумнівається в тому, чи варто так квапити події. Таким чином, заплановане RAB - ство, очевидно, не стане злим першоквітневим жартом. І можна сподіватися, що нові цифри, які має запропонувати НКРЕПКП, менше спустошуватимуть наші кишені.
Кого хочеш - обирай
Те, що станеться вже найближчим часом – поділ енергокомпаній на дві складові: розподільчу і постачальну. Перша – займатиметься розвитком та експлуатацією електромереж, тобто технологічним процесом передачі струму від генеруючої компанії до споживачів. Друга – безпосередньо продаватиме нам електроенергію.
Не слід думати, що збутом займатиметься лише підрозділ, який відбрунькувався від теперішньої материнської компанії. Справа ця досить прибуткова, отже, швидко знайде ентузіастів. Тобто теоретично кожен може зайнятися таким бізнесом. З одного боку, це начебто створює додаткову комерційну ланку між виробником енергії та її споживачем. З іншого, переконує Олег Козачук, це стимулює конкурентне середовище, яке буде приречене оптимізувати свої апетити і зменшувати ціну на електроенергію. Адже покупець піде до того, в кого дешевше. За словами очільника "Хмельницькобленерго", цей механізм вже чітко спрацьовує у сусідній Польщі.
Трохи апокаліптичного, як спонукання до роздумів
Якщо підсумувати все, що сказав Олег Козачук, то можна сказати: перетворення та нові фінансові механізми вітчизняній енергетиці життєво необхідні. І їх доведеться впроваджувати вже найближчим часом. В іншому випадку, політика загравання зі споживачами дуже погано скінчиться. Ланцюжок простий, мов двері у військкоматі: залишаємо все так як є і років через 10 (щонайбільше!) замість енергосистеми будемо мати конаючого монстра, якому вже ніяка реанімація не допоможе. Це – шлях в нікуди. Ніякий інвестор не прийде. Ніяке нове підприємство не з'явиться, а старі тихо повмирають. І лише нікому не потрібні паперові комунальні книжечки тихо шелестітимуть на вітрі вицвілими сторінками.
Очевидно, щоб відразу розставити якомога більше крапок над "і", Олег Козачук вперше в історії компанії "Хмельницькобленерго" запросив на спілкування не лише ЗМІ, але й представників громадських організацій. Адже в тих також накопичилось немало питань до енергетичних монополістів. Активісти буквально закидали свого візаві гострими запитаннями і репліками, більшість яких – із компетенції київських "небожителів". Одержаними відповідями всі здебільшого залишились задоволені і зажадали частіше зустрічатися в такому форматі.
