Вибори без мажоритарників і з відкритими списками - що зміниться після прийняття нового закону
Проект нового Виборчого кодексу, який депутати несподівано підтримали в першому читанні, передбачає скасування мажоритарної системи виборів, якій притаманний масовий підкуп виборів. Натомість автори пропонують запровадити відкриті виборчі списки та прозорішу систему голосування.
Експерти, антикорупціонери та міжнародна спільнота вже підтримали таке рішення та зауважують, що новий Виборчий кодекс – це шлях до волевиявлення європейського зразка для українських реалій. Проте для того, аби проект закону став законом, парламентська більшість має його підтримати ще в другому читанні. Щодо цього в аналітиків та політологів є відверті побоювання.
Виконання вимог протестуючих
7 листопада депутати Верховної Ради у першому читанні підтримали Проект Виборчого кодексу України. Серед позитивних змін, які передбачені ним, – скасування «мажоритарки» та запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками.
Цей законопроект, розгляд якого блокували в Раді з 2015 року – одна з трьох вимог, яку ще з жовтня висували мітингувальники у Києві. Представники Венеціанської комісії та міжнародні спостерігачі уже привітали такий крок, висловивши сподівання, що депутати закріплять законодавство для чесних, прозорих і конкурентних виборів.
Проте підтримали депутати Виборчий кодекс лише в першому читанні – попереду ще одне голосування, яке й вирішить його подальшу долю. Аби депутати не змінили свого рішення та підтримали Виборчий кодекс та решту законів, цими днями активісти збирали у Луцьку підписи на підтримку «Великої політичної реформи». Вона, серед іншого, передбачає не лише зміну виборчого законодавства, а й запровадження антикорупційного суду та скасування депутатської недоторканості.
Як це працюватиме і в чому переваги
Запропонована модель, яка досить ефективно діє у Швеції, Польщі та низці інших країн ЄС, відома в Україні як «регіональні списки з преференціями». Основна перевага нового виборчого законодавства – скасування «мажоритарки» в чистому вигляді, коли від одного округу можна було вибирати лише одного кандидата. Натомість, з’являються відкриті списки партій, а блоків як таких більше не буде.
Простіше кажучи, виборець на дільниці отримає великий бюлетень. Там кожна з партій складе один загальнонаціональний список кандидатів. Але виборець побачить прізвища тих, хто представлятиме у Верховній Раді конкретний округ. Їх, до речі, тепер буде не 225, а лише 27. В основному – по округу на область. По два – тільки на Дніпропетровщині та Київщині.
АР Крим та тимчасово окуповані частини Донеччини та Луганщини об’єднають із Херсонською областю, що є черговою перевагою нового законодавства – це дозволить врахувати голоси виборців з цих територій.
У бюлетені виборець може проголосувати не просто за партію, а й за конкретного кандидата. ЦВК буде піднімати вгору в таблиці тих кандидатів, які отримають найбільшу підтримку виборців. Таким чином, не партійний бос визначатиме, хто конкретно пройде до парламенту з цієї партії, а саме виборець.
Крім того, зникає навіть поняття «перша п`ятірка», яка отримувала раніше гарантовані крісла у Верховній Раді. Ба більше, лідер списку сам може пролетіти повз парламент, якщо за нього особисто виборці не захочуть голосувати.
Таким чином, депутати представлятимуть не стільки партію, скільки регіон. Від кожного регіону можуть пройти у Раду мінімум 5 представників, максимум - 17. Шанс потрапити до парламенту отримають більше партій, бо нинішній 5%-й прохідний бар’єр знижено до 4%.
Кому це не вигідно
Перші противники прийняття закону – саме мажоритарники. Адже у Верховній Раді є цілі олігархічні депутатські групи, які складаються з позапартійних мажоритарників. Не підтримує нове виборче законодавство і пропрезидентська БПП «Солідарність». Бо саме завдяки мажоритарникам, як свого часу «Партії регіонів», президентській силі вдалось сформувати парламентську більшість. Лідер фракції БПП Артур Герасимов вже заявляє, що Виборчий кодекс є застарілим. При цьому погоджується, що виборче законодавство потрібно реформувати.
Де-факто, депутатів, які перемогли на мажоритарних округах, тяжче контролювати. Тому часто для того, аби депутат голосував «як потрібно», доводиться купувати голоси або вимінювати на преференції для округу депутата. А для тих, з ким домовитись не вдається, залучають «послуги» силовиків, які тиснуть на бізнес.
І це – ще одна причина для нинішніх мажоритарників відстоювати стару виборчу систему. Приміром, є кандидат з «темним» минулим – замішаний в корупції, скандалі, мав судимості тощо. Партія, швидше за все, відмовить йому в членстві та місці у виборчому списку, ризикуючи через одну особу втратити пункти рейтингу цілої політсили. Тому такі кандидати йдуть на вибори від мажоритарних округів, «засіваючи» їх гречкою та, фактично, купуючи собі місце в парламенті. Своїх виборців на окрузі такий горе-кандидат під час передвиборчої кампанії бачить вперше і ледь не востаннє, до кінця каденції.
Замість P.S.
Підтримка проекту закону в першому читанні для багатьох стала несподіванкою – за тиждень до цього політичні експерти одноголосно пророкували провал голосування. Мовляв, законопроект внесли у Верховну Раду ще 2015 року, і за 2 роки не спромоглись навіть розглянути – що вже казати про голосування. Проте багатотисячні протести, вочевидь, змусили депутатів звернути увагу на важливий закон, який так необхідний для розвитку країни. Тепер залишається лише сподіватись, що підтримавши проект закону в першому читанні, депутати не змінять своє рішення, і підтримають виборчу реформу в цілому.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса переконує, що нинішній далекий від ідеалу закон про вибори - це мінус 4 роки для країни, яка вже втратила 25 років. Звичайно, і при новій виборчій системі до якості партійних списків можуть бути питання, а виборці і надалі віритимуть популістським обіцянкам. Але це вже буде на совісті самих виборців - люди обиратимуть партії, які повинні нести політичну відповідальність. В той час як мажоритарка – система, яка дозволяє усіляко маніпулювати електоратом та крутити владою, як дишлом, у потрібному їм напрямку.
