В Луцьку говорили про переваги децентралізації
Підвищення якості життя жителів ОТГ, керівництво коштами, які належать громаді, спільний прийом рішень щодо розвитку ОТГ – про такі переваги децентралізації для жителів об’єднаних територіальних громад говорили під час круглого столу «Як налагодити комунікацію із ОТГ Волині» 15 листопада.
Як розповіла експерт з децентралізації Волинського ВП ЦРМС Оксана Урбан, наразі держава дала можливість громадам об’єднуватися в такому форматі, в якому вони хочуть. Нині у Волинській області є 39 ОТГ, в яких пройшли вибори, також в грудні мають відбутись вибори ще в одній ОТГ. Вона розповіла, які є переваги децентралізації, звідки громади будить залучати кошти, а також поділилася своєю думкою щодо закриття шкіл та лікарень
Про переваги децентралізації
За словами Оксани Урбан, є поняття територіально-адміністративний устрій, тобто поділ країни на різні регіони.
«Устрій нашої країни дістався нам у спадок від Радянського Союзу, в якому управління було централізованим. Наслідки централізації ми бачимо в Росії, де є два великі міста-мегаполіси - Москва та Санкт-Петербург, все інше – територія, де вимирає населення, адже всі кошти вкладаються лише в ці мегаполіси. Коли Україна була в Радянському Союзі, то розвивалися лише великі міста, а віддалені села занепадали, оскільки вони були в нерівних умовах та не отримували відповідного фінансування.
Децентралізація – це коли розпорядником коштів є громада. Ця реформа призведе до того, що в Україні фінанси будуть віддані на місця, громада самостійно прийматиме рішення.
Є три складові управління, які переходять від «центру» до громади: повноваження, тобто громада самостійно прийматиме рішення; обов’язки або відповідальність – громада приймає рішення і несе відповідальність за нього; виділення фінансів для громад – ОТГ самі залучають фінанси», - зазначила пані Оксана.
Як передаються кошти на громади
Громади матимуть нові повноваження, внаслідок яких, каже експерт, частина податків залишатиметься на місцях, тобто громади будуть зацікавлені в результатах своєї роботи.
«Мета децентралізації – це не просто об’єднання в громади, а розвиток та підвищення якості життя населення, яке живе в ОТГ. Основні складові, які впливають на життя: освіта, культура, медицина – їх треба розвивати.
Кожна людина, яка отримує заробітну плату, платить ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) - 18% від зарплати. 60% від загального ПДФО відтепер залишаються на місцях, а лише 40% ідуть до державного бюджету. Для того, щоб збільшити кількість грошей, потрібно виводити працевлаштування з тіні, тобто, якщо людина працює не офіційно, то відповідно податків вона не платить. Потрібно підходити до підприємця, який працює в громаді і має певну кількість робітників, щоб декілька своїх працівників він перевів на офіційну мінімальну зарплату і платив за них податки.
Також є таке поняття, як субвенція (форма грошової допомоги місцевим бюджетам із державного, яка призначена для конкретно визначеної цілі), яка може бути освітньою, медичною. Зараз субвенція буде «іти» за людиною, наприклад, якщо в школі буде 100 дітей, то кошти з субвенції будуть ділитися на них. Якщо в громаді побудували велику школу, і діти з інших сіл почнуть ходити сюди, то на них теж буде субвенція. Окрім того, на вигідних умовах громади можуть залучати інвесторів, - розповіла Оксана Урбан.
Закриття шкіл та лікарень
На думку пані Оксани, закриття малокомплектних шкіл не завжди є поганим кроком.
«Закінчивши малокомплектну школу людина обмежує себе, оскільки вона не має знань. Діти, які вчаться в малокомплектних школах, - асоціальні та не вміють спілкуватися з іншими дітьми. Коли вони потрапляють у ВНЗ, то їм важко адаптуватися у великих колективах.
Якщо вчителька отримує 3500 гривень і ніколи не виїжджала за межі свого населеного пункту, то це не є добре. Проте, якщо цю людину звільнять, то в неї є можливість почати «ворушитися» та розкрити себе.
Закриття шкіл – це вибір громади. Якщо громада багата та має достатні фінансові ресурси, то вона і для 5 дітей може найняти 20 вчителів. Втім, навіщо утримувати таку школу, коли економічно вигідніше завести та привезти дітей в іншу школи, а в цьому приміщені можна розмістити ЦНАП», - радить Оксана Урбан.
Своєю чергою, експерт з фінансів Анатолій Матвіюк зазначив, що коли з Києва приходить вказівка закрити школи – йде супротив.
«Коли тобі не дали кошти і ти знаєш, що ресурси обмежені і їх треба використати ефективно – ви вирішуєте, чи утримувати школу, де є 5 учнів та 3 вчителя, чи дешевше довозити їх в іншу школу.
Що стосується медичних установ. Наприклад, є лікарні, де працює 100 лікарів, 14 з них працює в хірургічному відділенні і вони виконують лише 9 операцій на рік (це втручання навіть не рівня апендициту) – чи доцільно утримувати таку лікарню?», - резюмував Анатолій Матвіюк.
