В Луцьку спробували налагодити взаєморозуміння між жителями Сходу і Заходу
В обласному центрі учасники луганського Літературного угруповання «СТАН» провели інтерактивну зустріч з лучанами і з’ясували основні стереотипи щодо вимушених переселенців із Донбасу. Захід відбувся у конференц-залі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки 6 квітня. Під час зустрічі із студентами, громадськими активістами та переселенцями організатори пропонували учасникам інтерактиву виявити та проаналізувати сучасні стереотипи щодо вимушених переселенців та знайти способи руйнування найбільш поширених з них. Координатор проекту «Діалог і примирення в Україні» Ярослав Мінкін розповів, що інтерактивні зустрічі, які він та його колеги проводять в Україні, націлені на те, щоб жителі неокупованих територій з розумінням відносились до переселенців і при спілкуванні з ними не керувались сталими стереотипами. Організатори таких зустрічей намагаються охопити різні регіони України, щоб почути думки людей про переселенців.«Стереотипи про переселенців майже скрізь однакові, окрім прифронтових територій. Основними із них є: закритість переселенців до зовнішнього світу, зв’язок жителів Донбасу із донецькою мафією, низький культурний рівень, небажання вчити державну українську мову і упереджене ставлення до інших. На жаль, наше суспільство не розуміє, що мільйон людей в Україні опинились в край важкому психологічному стані. З переселенцями варто, у першу чергу, проводити роботу щодо покращення їхнього психологічного стану», - мовив Мінкін. Координатор проекту «Діалог і примирення в Україні» також зазначив, що в Україні майже 80 відсотків ріелторських компаній не хочуть здавати в оренду житло вимушеним переселенцям. На його думку, це може ще гірше вплинути на ситуацію в країні, адже ніхто не знає, що можна чекати від людей, які не мають житла, не можуть влаштуватися на роботу і віддати дитину у навчальний заклад. «Культурна катастрофа Донбасу відбулась ще до його окупації. На жаль, в Україні кожен регіон має свою ментальність і культуру. Жителям Донецька і Луганська роками «вбивали» у голови думку про те, що Донбас годує всю Україну. І люди в це вірили тільки через те, що колись Луганськ і Донецьк були дійсно потужними промисловими містами. Але вони не усвідомлюють і не беруть до уваги те, що 90 відсотків тих підприємств вже давно не працюють і вони перетворилися на руїни», - розповів координатор проекту. На думку Ярослав Мінкіна, переселенці зі Сходу найчастіше стикаються із перешкодами тоді, коли їхні роботодавці дізнаються, що у тих у паспорті донецька чи луганська прописка. Мовляв, переселенці нічим не відрізняються від пересічних українців, але через те, що у них прописка у паспорті із міст та сіл Донбасу, люди до них мають особливе і неприязне ставлення. Таких людей не беруть на роботу, відмовляють їм у житлі, і загалом ніхто не хоче мати із ними справ. Під час інтерактивної зустрічі учасники мали нагоду на аркуші паперу висловити свої думки про переселенців і, взявши на себе роль жителя Луцька, поставити уявним переселенцям декілька запитань, у яких проявляються певні стереотипи щодо жителів Донбасу. Зокрема питання стосувались мовної політики на Луганщині і того, чому місцеві не хочуть вчити українську, чому вони не беруть активну участь у політичному житті України, чому покинули рідний дім, а чоловіки не йдуть до українського війська, і чи переселенці брали участь у «референдумі» за ДНР і ЛНР. Наприкінці зустрічі учасники інтерактиву повинні були розробити способи руйнування найбільш поширених стереотипів про переселенців та надати їм практичні поради, як краще адаптуватись у ментально новому для них суспільстві.
