Легенда під купою сміття: Чому унікальний будинок став загрозою для полтавців
Старий шинок на вулиці Раїси Кириченко перетворився на сміттєвалище, розвалюється на очах та наражає полтавців на небезпеку
У Полтаві на розі вулиць Шевченка та Раїси Кириченко, неподалік Центрального ринку, занепадає аварійний будинок з унікальною історією.
Будівля розсипаться на очах та з кожним днем перетворюється на стихійний смітник. Нині крізь вибиті вікна занедбанки можна спостерігати купи непотребу, висотою у людський зріст. Дах тут теж давно провалився, гострі дерев'яні палиці де-не-де ще прикривають будівлю. А про шматки цегли та фасаду, які розкинулись посеред дороги, годі й казати.
Важко уявити, що ця розвалюха – єдина у Полтаві унікальна будівля шинку кінця XVIII століття. Історію функціонування будівлі, яка сягає понад 200 років, добре описала журналіст Ольга Ружицька .
У ті роки виготовлення і продаж алкоголю здійснювались на рівні промислових масштабів. В період XVIII століття у Полтаві діяв 21 медовий шинок, 18 горілчаних кухових, 46 горілчаних відерних та 11 бражниць. Та з часом кількість подібних закладів почала зменшуватись і належали вони переважно багатіям.
Шинки були не просто винними лавками, вони виконували безліч інших функцій, не притаманних сучасним "забігайлівкам". На свята у подібних закладах збиралися для обговорення різних справ, а подорожні навіть знаходили тут нічний притулок. Одним з таких був і шинок біля Центрального ринку. Спочатку він будувався з дубових колод та грабових пластин, а з часом реконструювався, в залежності від переваг нових власників.
Є легенда-припущення, що у 1776 і 1779 роках саме в цій будівлі двічі зупинявся російський полководець Олександр Суворов, який тоді тяжко хворів і довго лікувався у Полтаві.
Зараз же це місце – не гордість, а сором полтавців. І окрім неприємної зовнішньої картини, кажуть місцеві мешканці, занедбанка становить небезпеку здоров'ю, адже не будучи пильним тут можна і травмуватись. "Залишки зруйнованого фасаду будинку валяються прямо посеред дороги, неподалік проїжджої частини. Шматки цегли та скла під ногами важко не помітити, але поспішаючи доволі легко перечепитись, як це одного разу сталося зі мною", - розповів 25-річний полтавець Микита, який живе неподалік занедбанки.
45-річна полтавка Наталя щонеділі вертається цією дорогою додому з ринку. Жінка тягне величезні сумки, і аби не нашкодити собі, говорить, змушена обходити іншою частиною вулиці.
З настанням тепла будівля почала завдавати полтавцям іншого дискомфорту – нестерпного смороду. А ще легендарна занедбанка стала домівкою для безхатьків, які "відпочивають" під її дверима.
На задньому дворі ситуація не краща - з вигорілої голої стіни, порослої зеленим "полотном", повивалювались старі речі, будівельне та інше сміття.
З кожним днем купи бруду тільки ростуть, а полтавці жартома називають покинутий будинок біля ринку місцевою "смердючою пам'яткою". Скоро на Полтавщині розпочнеться туристичний сезон, а покинутий шинок, скоріш за все, запам'ятається гостям міста тільки цією іронічною назвою, а не своїм унікальним історичним корінням.
